ДЖЕРЕЛО МАРІЇ
Легенди і перекази

Іван Франко

РУКА СВ. ІВАНА ДАМАСКИНА

Великий учитель церковний Іван
Служив у султана в Дамаску.
Цінив, поважав його дуже султан,
Робив не одну йому ласку.
Та зависть під’юдила злих двораків
Згубити Івана та й годі!
Підкинули лист, мов Іван написав
Царю християн в Царгороді:
«О, царю, шли військо своє на Дамаск,
Побіда вас жде знаменита:
Самого султана в рішучий я час
Отрутою згладжу зо світа».
Султанові зрадники лист донесли:
«Чи бачиш,— говорять,— султане!
Оце твій любимець, твій християнин
Яке здумав діло погане!»
Розлютивсь султан і прикликать велів
Івана і так йому каже:
«Так ось як за милость, за ласку мою
Платиш мені, лютий мій враже?!
Отрутою хочеш ти згладить мене?
Такий ти святий, справедливий?»
Даремно Іван присягає, що він
Невинний, що лист цей фальшивий.
«На смерть заслужив ти, — говорить султан, —
Та жий! Лиш всім зрадцям в науку,
Щоб більше подібних листів не писав —
Утніть йому правую руку!»
Зраділи всі злюки, Івана взяли,
Ще й ганьби до болю доклали:
На ринку дамаськім при здвизі людей
Йому праву руку врубали.
Мовчав і молився у муках Іван,
Взяв руку відтяту в лівицю,
А потім кривавий каліка пішов
В Пречистої Діви каплицю.
І перед іконою впав до землі
І руку відтяту тримає,
І молиться голосно й плаче і так
У болю тяжкім промовляє:
«Маріє, Небесна Леліє! Це я,
Що цею своєю рукою
На честь Твою стільки похвальних пісень
Списав, ось корюсь пред Тобою!
Не милі, мабуть, ті гарячі пісні
Були Тобі, Райськая Роже,
Коли допустила, щоб руку мені
Відрізало плем’я вороже!
Не жаль мені, що я невинно терплю;
Твій Син терпів також невинно!
А жаль, що не можу на славу Тобі
Пісень укладати невпинно».
Та враз заясніла каплиця уся,
Марія з ікони зступає
І мовить: «Іване, невже ж і твій дух
У сумніві вже потонає?»
І руку відтяту Марія взяла,
До рани її приложила,
І враз здоровіська рука та була,
Мов краплі крові не зронила.
І вийшов здоровий з каплиці Іван.
Народ весь аж ахнув із дива.
Дізнався про зраду дворацьку султан,
То злим була кара правдива.
Іван же ще довго в повазі там жив,
Поборював блуди старії
Й багато прекрасних пісень ще зложив
На честь Пресвятої Марії.

* Св. Іван Дамаскин — жив від 676 до 749року. Народився в Дамаску, був сином везира. Виховував його грецький монах. По смерті батька став також везиром, але покинув цей уряд і постригся в ченці Писав релігійні книжки й складав побожні пісні Називали його Ученим, або Доктором Церкви. Наша Церква святкує пам’ять св. Дамаскина дня 4-го грудня.
** Дамаск — столиця Сирії в Азії. Дуже рано запанувало там християнство.
***Двораки —урядовці й достойники, що живуть на дворі короля, царя чи султана.

Далі

До змісту ДЖЕРЕЛО МАРІЇ