НАЙМОГУТНІШЕ СЛОВО

Дуже-дужe давно, коли ще в Єгипті панували володарі-фараони, жив там славний мистець. Вирізьбив він з каменю чимало різних статуй, але найбільшу славу придбав собі різьбою, яку назвав Великий Неб. Вона являла собою велетенського лева з обличчям людини. Греки назвали цю статую Сфінкс. Ніхто не знав, що вона означає. Сфінкс стояв коло пірамід і таємничо дивився на пустелю.
Про Сфінкса збереглася цікава легенда.
Люди оповідали, що невідомий мистець, який вирізьбив Сфінкса, закляв його якимсь таємничим словом. Ніхто не знав цього слова, але це мало бути наймогутніше в світі слово. Це слово, вимовлене серед нічної тиші при сяйві місяця в повні, зможе оживити камінного Сфінкса.
До Сфінкса приходили фараони, книжники і жерці. Кожний з них вимовляв слова, що, на його думку, належать до могутніх.
Один фараон, що нагромадив у державній підземній скарбниці велетенські скарби, промовив до Сфінкса:
- Багатство! Золото! Скарби!
Камінний Сфінкс мовчав ...
Інший фараон, що мав велике військо і завоював багато сусідніх країн, вигукнув:
- Могутність! Сила! Влада!
Сфінкс і не ворухнувся, тільки вітер з-поза його спини кинув у вічі гордого фараона пригорщу піску.
Володарка-фараон, що збудувала могутню воєнну фльоту і прославила Єгипет перемогами своїх моряків, крикнула:
- Слава!
Дарма!.. Тільки серед пустелі завили гієни, мов насміхаючись з цариці.
Учений книжник, що переклав тисячі слів на лівійську мову, привіз на ослі увесь свій словник, написаний на сувоях папірусу, сів перед Сфінксом і став читати слово за словом. Думав, що натрапить і на те заклятая, яке мало бути для Сфінкса наймогутнішим словом.
Він так захопився читанням, що не бачив і не чув хижого лева, який до нього підходив. Коли книжник дійшов до слова "мудрість", лев ударив його могутньою лапою і вбив. А Сфінкс далі німо дивився в далечінь ...
Одного дня ізраїльський нарід, Що був тоді в єгипетській неволі, відмовився від послуху своїм панам і вийшов у пустелю.
На самому кінці походу бігла жінка з маленькою дитиною на руках і з торбиною на плечах.
Важко їй було бігти по розпалених пісках, вона щораз більше залишалася позаду і врешті зовсім відстала від своїх. Добігши до статуї Сфінкса, жінка знемогла: затремтіли руки-ноги, закрутилася голова.
А погоня вже недалеко ... Ось-ось надбіжать грізні єгипетські вояки, дитину віднімуть, а жінку, може, й уб'ють...
Нещасна мати, напівпритомна від страху й горя, поклала дитину біля Сфінкса, відкинула набік торбу з харчами, а сама останками сил побігла далі, щоб відвести погоню від того місця, де лежала дитина.
Через деякий час пустелю залягла мертвецька тиша. Замовкли зойки втікачів і сердиті крики вояків. Тільки з неба рясно сипав на піски бліде світло місяць у повні, так само таємничий і загадковий, як Сфінкс.
Раптом дитинка прокинулась. Розплющила очі - кругом тихо, пусто... Маля відчуло, що воно саме-самісіньке, що коло нього нема тієї постаті, яка в таку хвилину завсіди нахилялася над ним. І тоді серед тиші пустельної ночі ніжно прозвучало ледве чутне слово: "Мамо!"
І сталося диво. Сфінкс стрепенувся, похилив голову й подивився живими очима на дитину. Потім витягнув величезні кістляві лапи і ніжно пригорнув малятко до себе. Притулив його до своєї груді і заколисав.
До самого світанку, аж поки з сусідньої оази не надійшли пастухи, Сфінкс колихав, пестив і годував дитину, що пробудила його з вікового сну наймогутнішим у світі словом "мама".

За Наталеною К. опрацював М.Поморський

Пояснення-словничок
Піраміди - високі камінні гробниці старовинних єгипетських володарів; жрець -поганський священик ; пригорща - дві жмені; сувій - звинений папір або тканина; маля - малесенька дитина; стрепенутися - здригнутися.

Роман ЗАВАДОВИЧ
МОЛИТВА ЗА МАМУ

Є в мене найкраща на світі матуся,
За неї до Тебе, Пречиста, молюся.

Молюся устами, молюся серденьком
До Тебе, небесна Ісусова Ненько.

Благаю у Тебе дрібними словами
Опіки та ласки для любої мами.

Пошли їй не скарби, а щастя і долю,
Щоб дні їй минали без смутку, без болю.

Рятуй від недуги матусеньку милу,
Даруй їй здоров'я, рукам подай силу,

Щоб вивела діток у світ та й у люди,
Щоб ними раділа-пишалась усюди.

За це я складаю в молитві долоні
До Тебе, Царице, на соняшнім троні.

Г. ЧОРНОБИЦЬКА
ХТО ІЗ НАС ДОДЕРЖАВ СЛОВА?

Як торік був Мамин День,
день вітання і пісень,
то хороші подарунки,
і вишиванки, й малюнки,
гарні китиці квіток
мала мама від діток.

Всі ви маму цілували,
всі ви мамі обіцяли:

"Будем чемні з цього дня
і слухняними щодня.
Даємо тобі ми слово
все робити без відмови
і послухатись ураз,
тільки скажеш що до нас".
З того часу рік минає,
і дитина кожна знає:

Мамин День приходить знову.
Хто із вас додержав слова,
обіцянок не забув,
хто слухняним завжди був?

Уляна КРАВЧЕНКО
НА СВЯТО МАТУСІ

Ой, яка ж бо Ти, Матусю,
Дорога та мила,
Того словечком сказати
Не моя ще сила..

Мов те сонечко на небі,
В лузі квітка красна,
Так Матуся в нашій хаті
Добра все та ясна...
Ясне сонце світить з неба,
Веселить та гріє -
В рідній хаті при Матусі
Кожне з нас радіє.

Під опікою Матусі
Весело гуляю -
Що то холод, що то голод,
Що біда - не знаю...

Над усіх, над все у світі
Матінку кохаю,
А в оце велике свято
Гараздом вітаю:

Без журби та й у здоров'ї
Жити дай Вам, Боже!
А віддячитись Матусі
Бог мені поможе ...

Ганна ЧЕРІНЬ
НА СВЯТО МАТЕРІ

Мамо, ти - як сонце вліті!
Ти - з усіх найкраща нам!
І тебе нікому в світі
І нізащо не віддам!

Ти до школи будиш вранці,
Вариш нам смачний обід,
Вчиш мене народних танців,
Вчиш, що слід, а що не слід.

Ти завжди, матусю, з нами,
Від біди нас бережеш.
Хочу я на Свято Мами
Щось для тебе дати теж.

Я взяла з своєї "свинки"
Доляр двадцять - все, що мала,
І купила три хустинки!
Дві години вибирала!

Це, звичайно, не багато,
Й щоб Твоє відзначить Свято,
Я для Тебе, мамцю мила,
Віршика цього завчила.

Є ще й третій подарунок:
Мамі в щічку поцілунок.

Усміхнися, сонечко, з неба з висоти,
Нашу любу матінку нам озолоти!

Розцвітайте, вийтеся, запашні квітки,
Устеліть листочками мамині стежки.

Рідна наша матінко, довго нам живи,
А ти її, Господи, поблагослови!

ЩО В СВІТІ НАЙКРАЩЕ?

"Що в світі найкраще?" - таке запитання поставив один часопис у Швеції. Читачі часопису надіслали тисячі відповідей, але нагородою відзначено тільки дві відповіді. Першу нагороду дано за відповідь: "Найкраще в світі - це мамині очі".

О. Цукорник
МАТУСЮ КОХАНА!

Матусю кохана,
Мов сонечко ясне,
Яка Ти нам люба,
Яка Ти нам красна!

Все молимо Бога
За Тебе й за Тата,
Щоб дав Вам здоров'я
І сили багато.

За матірне серце,
За щиру опіку
Будь благословенна
Віднині довіку!

В. ГРИНЬКО
Мама

Ще в колисцi немовля
Слово "мама" вимовля.
Найдорожче в свiтi слово
Так звучить у рiднiй мовi.
Мати, матiнка, матуся,
Мама, мамочка, мамуся.
Називаю тебе я,
Рiдна ненечко моя!

Борис Грінченко
ДІТИ i ГНІЗДЕЧКО

Діти знайшли в саду гніздечко. У ньому сиділи молоді пташки. Пташки ще не вміли літати. Діти забрали пташок, принесли додому й показали таткові.
Татко спитав: - Чи добре було б вашій мамі, коли б хто украв вас із хати?
Діти відказали: - Ні, мама плакала б.
Татко знову спитав: - А вам, чи добре було б тоді?
Діти сказали: - Ні, і ми плакали б і хотіли б додому.
Тоді татко сказав: - Таке саме горе буде матері-пташці й цим діткам.
Діти пожаліли пташок, однесли в сад і посадили у гніздо.

Василь СИМОНЕНКО
МАТЕРІ

В хаті сонячний промінь косо
На долівку ляга з вікна...
Твої чорні шовкові коси
Припорошила вже сивина.

Легкі зморшки обличчя вкрили -
Це життя трудового плід.
Але в кожному русі - сила,
В очах юності видно слід.

Я таку тебе завжди бачу,
Образ в серці такий несу -
Материнську любов гарячу
І твоєї душі красу.

Я хотів би, як ти, прожити,
Щоб не тліти, а завжди горіть,
Щоб уміти, як ти, любити,
Ненавидіть, як ти, уміть.

Наталка ПОЗНЯК
МАМИНА МОЛИТВА

Навчіть мене молитись, мамо,
Не за себе - за цілий світ.
Не словом - Вашими піснями,
Що Ви плекали стільки літ.
Навчіть мене людей любити
Без заздрості і без образ,
Щоб в глибині очей відкритих
Вогонь довіри не погас.

Мамина молитва,
Як любов свята.
Мамина молитва
В дітях вироста.
Помолюся Богу
В світанковий час,
Щоб усі тривоги
Обминали Вас.

Щодня лечу до вас думками
І сповідаюсь, як землі.
І пахне вашими руками
Хліб на ранковому столі.
Коли душа до неба лине,
Я зачудовано мовчу.
"Помилуй, Господи, Вкраїну", -
За вами тихо шепочу.

Наталка ПОЗНЯК

***

Колись давно, в далекому дитинстві,
Що терпко пахне чебрецем і м'ятою,
Дрібочучи між травами за матір'ю,
І, дивлячись на неї знизу вгору,
До болю мріяла про ту жадану пору,
Коли до матері - до неба доросту.

О, як я згадую тепер стежину ту.
Літа нестримно линуть в високості,
І вже до мами приїжджаю в гості,
І, дивлячись в тривожні рідні очі,
Я бачу, як до мене мама хоче,
З'єднавши у собі усі світи,
Як я колись до неба, дорости.

Спасибі Вам, спасибі, найрідніша,
Не переймайтесь, хай воно болить,
Після грози завжди буває тиша
Незаймана, як одкровення мить.

Нелегкий шлях лежить у край дорослості.
Але у всесвіті тривоги і біди
Зорить усмішка Ваша і дві постаті,
У тім дворі, де ждуть мене завжди.

Григорій ІВАНЕНКО
ВЕСНЯНКА ДЛЯ МАТЕРІ

Побіліть, мамо, хату - по-весняному чисто,
Щоб іздалеку бачив: як лебеді - стіни.
Побіліть, мамо, хату-сад одягне намисто,
Зацвіте березневе, зашумить безневинно.

Хай забудуться болі, як зійде сніг торішній,
Хай цвітуть кругом хати світло-райдужні квіти...
Скоро синім тополям небо листя розвіша -
Побіліть, мамо, хату по-весняному чисто.

СИНІВСЬКА МОЛИТВА Вірші та пісні про Матір

МОЇЙ МАТУСІ
Двісті віршів про маму для дітей Упорядкування та передмова Галини Кирпи

КВІТИ ДЛЯ МАМИ Поезії про матір

Красне письменство про українську матір

Мамо рідна, хай святитися твоє ім'я Сценарії шкільного свята на День Матері