Музичні інструменти України

Музичні інструменти України — це яскрава сторінка історії українського народу. Вони виявляють багатство його душі, творчу вдачу, свідчать про високу матеріальну і духовну культуру. Українські народні музичні інструменти є одним з яскравих підтверджень наспівного, мелодійного характеру української музики, її багатоголосся.

В минулому в народній музиці України широко побутували скрипка, цимбали, колісна ліра, волинка, гусла, торбани та інші. Особливою гордістю є кoбза-бандура, з якою тісно пов'язаний героїчний епос українського народу, його життєдайна і волелюбна вдача.

Своїм корінням народні інструменти України сягають часів Київської Русі. Давньоруський гудок, гусла, поздовжні флейти, сопілка, бубон — всі ці тогочасні інструменти увійшли до музичної культури російського, українського і білоруського народів.

На конструкції музичних інструментів України, їхньому строї і навіть у назвах позначилися взаємозв'язок і взаємовплив культур різних народів. Це заслуговує на окрему розмову. Але важливо те, що до скарбниці українських народних інструментів увійшли ті, що століттями виготовлялися і вдосконалювалися українськими майстрами, передавалися з покоління в покоління, широко розповсюдилися серед населення.

Побутування ряду яскравих самобутніх музичних інструментів, таких як цимбали, волинка, трембіта, бугай, козобас, пов'язано переважно з культурою західноукраїнських областей. Дітищем Гуцульщини є популярний з давніх часів на Україні малий ансамбль народних інструментів троїсті музики.
Музичні інструменти, як і вся культура українського народу, мають у своїй біографії драматичні і навіть трагічні сторінки. Тож не дивно, що ще два-три десятиліття тому багато самобутніх інструментів вважалися назавжди вибулими з ужитку. Державний музей театрального, музичного і кіномистецтва УРСР поставив за мету зібрати унікальні народні музичні інструменти та відомості про них.

Колекція народних інструментів музею є одним з найбільших подібних зібрань у республіці. Вона нараховує понад 450 інструментів. Найстаріші з них виготовлені ще у XVIII столітті. Це кобзи-бандури, гудки, ліри колісні, торбани, гусла. В музейному зібранні є творіння відомих українських дореволюційних майстрів: скрипка Л. Мар'яненка, бандура А. Паплінського та інші. Вагоме місце у колекції посідають інструменти видатних радянських майстрів України: майстра бандур з Чернігівщини О. Корнієвського, легендарного скрипкового майстра з Одеси Л. Добрянського, талановитого київського майстра І. Скляра, який відродив і удосконалив багато народних інструментів України.

В музеї представлено також інструменти кращих сучасних майстрів: В. Зуляка, М. Прокопенка, О. Шльончика, Д. Демінчука, А. Заярузного. Цікавою складовою частиною колекції є меморіальні інструменти. Серед них бандури, на яких грали видатні кобзарі-бандуристи Є. Мовчан, Ф. Жарко, І. Немирович. Є також і видовбана з цільної верби бандура стоп'ятдесятилітньої давності, яка була в колекції народних інструментів засновника української класичної музики М. В. Лисенка. Саме за його твердженням, зробленим ще у кінці минулого століття, про те, що на Полтавщині можна знайти «як реліквії старосвітські» клавіровидні гусла, музейні працівники нещодавно відшукали їх рідкісний екземпляр.

У колекції є багато таких інструментів, які рідко використовувались у професіональній музиці, але вони завжди прикрашали музичний побут народу. Це бугай, ріг, брязкальця, деякі різновиди сопілок. Тут і предмети побутового вжитку: ложки, рубель, деркач тощо.
У комплекті представлено листівки, які дають можливість познайомитися із зовнішнім виглядом, будовою, способом видобування звуків самобутніх українських народних музичних інструментів з унікальної колекції Державного музею театрального, музичного та кіномистецтва УРСР.

Леонід ЧЕРКАСЬКИЙ
Фото Віктора Хмари

Бас, басоля, козобас
Волинки
Гусла

Гудки
Кобза, бандура
Ліра колісна

Свирілі, кувички
Свистульки, окарини
Скрипки

Сопілка та її різновиди
Сурми
Торбан

Трембіта, ріг, ріжки
Цимбали
Шумові та ударні музичні інструменти

"Весела Абетка" - складова великого сайту "Українське життя в Севастополі".
Ідея та наповнення - Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ.