Захоплення комп’ютером: заохочувати чи ні?

Тоді як одні стають беззаперечними рабами комп’ютера, інші використовують його для саморозвитку і професійного просування

Днями довелося зайти ввечері до комп’ютерного клубу. У величезному залі, де було понад 50 комп’ютерів, сиділи підлітки, заворожено втупившись у монітори. На перший погляд, нічого поганого в цьому немає. Адже не у всіх є вдома комп’ютер. Можливо, хтось прийшов підготуватися до уроків, подумала я, знайти потрібну інформацію чи просто поспілкуватися з однодумцями в глобальній мережі Інтернет. Але ж ні – практично всі грали в ігри. При цьому час від часу лунали крики: "Мочи його, мочи! Я вбив його! Ура!!!". Ті, хто програв, нервово покусували губи, били по столу чи куйовдили на голові волосся, супроводжуючи свої дії нецензурною лексикою.

Комп’ютерній залежності "все возрасты покорны"

– Мій шістнадцятирічний син, – скаржиться Людмила, – по шість-сім годин грає на комп’ютері в одну й ту саму гру. Спорт хлопчик кинув, друзів відштовхує від себе, мовляв, вони погані й нецікаві. На прохання відвернутися від комп’ютера реагує негативно. До того ж підліток схуд і в нього почалися проблеми зі здоров’ям.

– Причина комп’ютерної залежності полягає в тому, що гравець отримує багато позитивних емоцій, адреналін, а разом із ними – могутній викид у мозок гормону задоволення, – розповідає психотерапевт Ігор Діденко. – А на відчуття щастя легко підсісти. Схожий процес відбувається в мозку наркомана. Не їсть і не п’є людина тому, що гормон задоволення сильно знижує потребу в цьому. Навіть звичайний здоровий комп’ютерник може просидіти три доби перед монітором на одній каві.

– Річ у тому, що комп’ютерний світ, у який занурюється юний користувач, настільки барвистий, динамічний і цікавий, що з часом починає сприйматися як дійсний. Виникає так званий синдром Пігмаліона. За грецькою міфологією, скульптор Пігмаліон, створивши прекрасну статую дівчини, закохався в неї. Маленькі діти й підлітки дуже емоційні й вразливі. Вони, на відміну від дорослих, часто ототожнюють мистецтво й реальність, тому так легко й довірливо занурюються в життя героїв комп’ютерного екрана, як у світ реальний, а з часом навіть охочіше, ніж в реальний, – відзначає Ігор Діденко.

Багато психотерапевтів говорять про те, що в групі ризику комп’ютерної залежності – не тільки хлопчики 10-16 років, але й дорослі. На підтвердження цього можу навести приклад з власного досвіду. Один мій знайомий, у якого є родина й маленькі діти, фанатично просиджує вечори біля комп’ютера. І щойно хтось спробує відвернути його від "порятунку світу" чи іншої важливої ігрової місії, починається скандал.

При розумному поводженні комп’ютер може стати одним із засобів спілкування і взаємодії з дитиною, чудовим навчальним посібником і навіть джерелом натхнення. За допомогою комп’ютера можна легко навчити малюка читати й писати. Навіть найвпертішим сподобається друкувати слова на комп’ютері, вставляти букви, яких бракує, вгадувати, що написали ви. Завдяки спеціальним програмам у комп’ютері можна малювати й робити справжні мультики. Навіть дошкільнята здатні створити справжні анімаційні шедеври. Тільки пам’ятайте, що малювання на комп’ютері ні в якому разі не має замінювати реального малювання фарбами й олівцями на папері. Власне, це зауваження повною мірою стосується й писання.

До позитивних результатів спілкування з комп’ютером можна віднести формування ділової мотивації в підлітків, удосконалення логічного, оперативного мислення, а також уміння прогнозувати.

Щоб комп’ютер не шкодив здоров’ю

Якщо маленьку дитину неможливо відірвати від комп’ютерних ігор без подальшої істерики, це, звісно, прояв хибної виховної політики дорослих. Батьки то надто турбуються про шкідливий вплив комп’ютера, то раптом ніби забувають про це, дозволяючи своєму чаду грати годинами. Оскільки єдиних вимог у родині немає, то й дитина чинить так, як їй заманеться. Якщо ж старші діти, особливо підлітки, дуже багато часу проводять за комп’ютером, це може бути показником проблем у сім’ї. Діти занурюються в комп’ютер, ховаючись від сімейних негараздів, компенсуючи власну самотність чи тому, що їм важко спілкуватися з рідними. Якщо ж ви впевнені, що справа просто в сильному захопленні, то, аби відірвати сина від комп’ютера, краще за все переключити його увагу на інше заняття. Непогано буде захопити дитину спортом, знайти їй якесь більш енергійне хобі й головне – приділяти більше уваги.

Якщо ви нормально ставитеся до того, що ваша дитина грає в комп’ютерні ігри, то намагайтеся хоча б захистити її від агресивних ігор. Усі ці "стрілялки" й "лякалки" не вимагають від дітей терпіння, розумових зусиль, а виробляють звичку до розваги й бездумності. Педагоги відзначають, що через два роки постійних ігор діти не можуть зв’язати навіть кількох слів з приводу своєї улюбленої гри, обмежуючись вигуками "бац", "ти-ти-ди" тощо.

Слід зазначити, що діти, які підсіли на ігри, легко орієнтуються в комп’ютерній термінології, швидко виконують тестові й навчальні завдання, але, на жаль, у більшості випадків не дають правильних рішень. У них виробляється швидкість реакції, проте втрачається здатність до зосередженості, необхідна для успішного виконання навчальних завдань.

Щоб комп’ютер не нашкодив здоров’ю, дуже важливо регламентувати час, який дитина проводить за комп’ютером. Батькам при вирішенні цього питання треба проявити, з одного боку, наполегливість і послідовність, а з іншого – подолати власну спокусу відпочити від дитини, яка, сидячи за комп’ютером, не заважає займатися домашніми справами чи дивитися телевізор. Щоб запобігти поганому впливу комп’ютера на дітей, час занять має бути визначений вами відразу.

– Малюкам до 6 років краще не сидіти за комп’ютером більше 20 хвилин – і, бажано, не щодня. Дітям віком 7-8 років цей час можна подовжити до 30-40 хвилин на день. А з 9-11 років – не більше години-півтори. Одна з головних проблем зі здоров’ям, які може доставляти комп’ютер дітям, – велике навантаження на зір. А оскільки наші очі напряму пов’язані з мозком, то зорове стомлення відразу позначиться на стані дитини – як фізичному, так і психологічному, – говорить Ігор Діденко.

Опитування

B 11 класі однієї з київських шкіл було проведено анкетування. Учням поставили три питання: віддають вони перевагу комп’ютеру чи прогулянкам на свіжому повітрі та спілкуванню із друзями; скільки часу на день вони проводять біля комп’ютера, граючи в ігри; як реагують на прохання батьків відірватися від комп’ютера й зайнятися чимось іншим. З двадцяти восьми опитаних учнів дев’ять віддали перевагу комп’ютеру, а не друзям чи прогулянкам на свіжому повітрі. Час, що проводиться біля комп’ютера, коливався від години до семи на день. П’ятнадцять підлітків нервує, коли батьки просять переключити увагу з ігор на щось інше. Але п’ять із них все ж таки роблять те, що просять батьки. Дев’ять не виконують прохань взагалі. При цьому деякі учні визнали, що, коли їх відволікають, вони відчувають неконтрольовану злість й напади люті. І лише четверо спокійно можуть перервати гру і зайнятися іншими справами.

Любов ІСАКОВА

[ Правила безпеки в Інтернеті для дітей ] [ ШКОДА і КОРИСТЬ ВІД КОМП'ЮТЕРНИХ РОЗВАГ ] [ М. Масич, А. Шевченко ДІТИ У МЕРЕЖАХ ] [ Любов ІСАКОВА Захоплення комп'ютером: заохочувати чи ні? ] [ Комп'ютер і дитина. Здоровий підхід ] [ Дитина-комп'ютероман. Що робити? ] [ Леонід ЧУПРІЙ Вплив телебачення та Інтернету на моральне та фізичне здоров'я дітей ] [ ТЕЛЕВІЗОР ЛАМАЄ ДИТЯЧІ ЖИТТЯ ] [ Віталій КОЛІСНИК ТЕЛЕВІЗОР КАЛІЧИТЬ ДІТЕЙ ] [ Телебачення псує дітей ] [ Телебачення і малята: питання, які хвилюють батьків ] [ Як не виростити дитину-телезомбі Поради батькам ] [ Оксана САВЧАК Дитячий світ і телебачення ] [ Українські діти сліпнуть перед моніторами ] [ В Україні 96% дітей віком від 10 до 17 років користуються Інтернетом ] [ Комп'ютер і зір ] [ Любов ІСАКОВА Діти і мобільний телефон: правила взаємодії ]

"Весела Абетка" - складова великого сайту "Українське життя в Севастополі".
Ідея та наповнення - Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ.

недорого оценка земли
Интернет-магазин косметики feelbeauty.com.ua/