Педагогічні ідеї Януша Корчака у цитатах

Принцип любові до дитини.

Ідея Януша Корчака була, по суті, одна, і вона має таку властивість, що, наприклад, в послідовному курсі історії педагогіки точне місце Януша Корчака знайдеш не відразу: про нього можна з однаковим правом розповідати до Руссо і після Песталоцці, між Ушинським і Макаренком, відразу після Марії Монтессорі і разом із Сухомлинським. З нього можна починати курс, а можна і закінчувати ним, бо ідея Януша Корчака відома людству з тих пір, як воно стало людством: вихователь повинен любити дітей...

Принцип реальної здійсненності вимог, що пред'являються дитині.

«У тебе гаряча вдача, — кажу я хлопчині, — та й добре: бийся собі — тільки не дуже сильно, злися — але лише раз на день». Якщо хочете, в одній цій фразі вміщається весь виховний метод, яким я користуюся.
(Януш Корчак. Як любити дитину: Дитина в сім'ї.)

Своєрідне уявлення про права дитини.

«Я закликаю про Magna Charta Libertatis, про права дитини. Може, їх більше, але я знайшов три основних.
1. Право дитини на смерть.
2. Право дитини на сьогоднішній день.
3. Право дитини бути тим, чим вона є».
(Януш Корчак, Дитина в сім'ї, гл. 37)

«Гаряча, мудра, стримана любов матері до дитини повинна дати їй право на ранню смерть, на закінчення життєвого циклу не за шістдесят обертів сонця навколо землі, а всього за одну чи три весни... "Бог дав, Бог і взяв ", — кажуть в народі, де знають живу природу, знають, що не всяке зерно дасть колос, не всяка птаха народиться здатною до життя, не всякий корінець виросте в дерево».
(Там само, гл. 38)

«Зі страхом, щоб смерть не відібрала у нас дитину, ми відбираємо дитину в життя...»
(Там само, гл. 40)

«Бажаючи вберегти дитину від бактерій дифтериту, не переносіть її в атмосферу, насичену затхлістю нудьги і безвілля...»
(Там само, гл. 38)

Облік прав і можливостей батьків і вихователя.

«Деспотичний крик дитини, яка чогось вимагає, на щось скаржиться, домагається допомоги... Цей перший крик при світлі нічника — оголошення боротьби двох життів: одне — зріле, втомлене від поступок, поразок, жертв, захищається; інше — нове, молоде, завойовує свої права. Сьогодні ти ще не виниш її: вона не розуміє, вона страждає. Але знай, на циферблаті часу є година, коли ти скажеш: і мені боляче, і я страждаю».
(Там само)

Визнання того, що діти — різні.

«Замість того щоб спостерігати, щоб бачити і розуміти, береться перший-ліпший приклад "вдалої дитини" і перед власною дитиною ставиться вимога: ось зразок, на який ти повинна рівнятися...»
(Там само)

Спілкування з дитиною має сенс на рівні можливостей її розуміння (відповідно до віку).

«Ох вже ці наші відповіді... Так сталося, що двічі я був свідком, як дитині перед книжковою вітриною пояснювали, що таке глобус.
— Що це, м'ячик? — запитує дитина.
— М'ячик, так, м'ячик, — відповідає няня.
Іншим разом:
— Мама, що це за м'ячик?
— Це не м'ячик, а земна куля. На ньому будинки, конячки, матуся.
"Матуся?" — Дитина подивилася на матір зі співчуттям і жахом і питання не повторила».
(Там само)

Утім, помилки, допущені батьками в схожих випадках, Корчак не вважає дуже страшними: «Якщо ми дали їй нестравну інформацію — вона не зрозуміє її, дурну пораду — вона не сприйме її чи не послухається...»
(Там само)

Слід готувати дитину до реального життя (а не ідеального, уявного).

«...В теорії виховання ми часто забуваємо про те, що повинні вчити дитину не лише цінувати правду, а й розпізнавати брехню, не тільки любити, але й ненавидіти, не тільки поважати, але і зневажати, не тільки погоджуватися, але й заперечувати, не лише слухатися, а й бунтувати...»
(Там само)

Право дитини на повагу.

«У мені ще не сформувалося і не утвердилося розуміння того, що перше безперечне право дитини є право висловлювати свої думки, брати активну участь в наших міркуваннях і висновках про неї. Коли ми доростемо до її поваги і довіри, коли вона повірить нам і скаже, яких прав вона потребує, — менше стане і загадок, і помилок».
(Там само. Додаток до видання 1929 р.)

Важливість роздумів матері, що черпає

«не з книг, а з самої себе. Ніщо не може бути ціннішим. І якщо моя книга переконала тебе в цьому, значить, вона виконала своє завдання. Будь готова до довгих годин вдумливого самотнього споглядання...»
(Там же)

Педагогіка — наука про людину.

«Одна з найгрубших помилок — вважати, що педагогіка є наукою про дитину, а не про людину. Запальна дитина, не тямлячи, вдарила; дорослий, не тямлячи, убив. У наївної дитини виманили іграшку; у дорослої — підпис на векселі. Легковажна дитина за десятку, дану йому на зошит, купила цукерок; доросла програла у карти все своє майно. Дітей немає — є люди, але з іншим масштабом понять, іншим запасом досвіду, іншими потягами, іншою грою почуттів...»
(Януш Корчак, Як любити дитину)

Висловлювання Януша Корчака про виховання, про дітей

Все, що досягнуто муштрою, натиском, насиллям, — не міцне, неправильне і ненадійне.
Ви говорите: діти мене втомлюють. Ви маєте рацію. Ви пояснюєте: треба опускатися до їхніх понять. Опускатися, нахилятися, згинатися, стискатися. Помиляєтеся. Не від цього ми втомлюємося, а через те, що треба підніматися до їхніх почуттів. Підніматися, ставати навшпиньки, тягнутися. Щоб не образити.
•••
Душа дитини така ж складна, як і наша, сповнена схожих протиріч, в тих же трагічних вічних боріннях: прагну — і не можу, знаю, що треба — і не вмію себе змусити.
•••
Мене не стосується, чи хтось маленький, чи великий і що говорять про нього інші: гарний, негарний, розумний, нерозумний; мене навіть не стосується, чи добре вчиться, гірше за мене чи краще; дівчинка це чи хлопчик. Для мене людина хороша, якщо добре ставиться до людей, якщо не бажає і не робить зла, якщо вона добра.
•••
Багато дитячих ігор — наслідування серйозної діяльності дорослих.
•••
Одна з найгрубших помилок — вважати, що педагогіка є наукою про дитину, а не про людину.
•••
Дитина — істота розумна, вона добре знає потреби, труднощі і перешкоди свого життя.
•••
Дітей немає, є люди.
•••
Поважайте чисте, ясне, непорочне святе дитинство!
•••
Уперта дитина — результат нерозумної поведінки матері.
•••
...Дорослі не повинні сердитися на дітей, тому що це не виправляє, а псує.
•••
Вихователь, який не хоче неприємних сюрпризів і не бажає нести відповідальність за те, що може статися, — тиран.
•••
Вибиваючи з голови передчасну любов, чи не вкладаємо ми передчасну розбещеність?
•••
Сучасне виховання вимагає, щоб дитина була зручна. Крок за кроком воно веде до того, щоб її нейтралізувати, задавити, знищити все, що є волею й свободою дитини, гартом його духу, силою його вимог і прагнень.
•••
Моя дитина — це моя річ, мій раб, моя кімнатна собачка. Я чухаю її за вухами, гладжу по чубку, прикрасивши стрічками, виводжу на прогулянку, муштрую її, щоб вона була слухняна і поступлива, а коли набридне: — Іди пограй. Іди позайматися. Пора спати.
•••
Дитина — це не ґрунт, яку обробляє спадковість для посіву життя, ми можемо лише сприяти зростанню того, що люто і наполегливо починає рватися до життя в ній ще до її першого подиху.
•••
Дитина наче весна. То сонце вигляне — і тоді ясно і дуже весело і красиво. То раптом гроза — блисне блискавка і вдарить грім. А дорослі наче завжди в тумані. Печальний туман їх оточує. Ні великих радощів, ні великих печалей. Все якось сіро і серйозно. Я ж пам'ятаю. Наша радість і туга налітають як ураган, а їхні — ледве сунуться.
•••
Дитина — не лотерейний квиток, який повинен принести виграш у вигляді портрета в залі засідань магістрату або бюста в фойє театру. У кожному є своя іскра, яку може висікти кремінь щастя і правди, і, можливо, в десятому поколінні, вона спалахне пожежею геніальності і, прославивши свій рід, освітить людство світлом нового сонця.
•••
Дитинство — це не рай, це драма.
•••
Треба остерігатися, щоб не плутати «хороший» зі «зручним». Плаче мало, не будить вночі, довірливий, слухняний — хороший. Примхливий, кричить без видимої причини, мати світу через нього не бачить — поганий.
•••
Змушувати дітей спати, коли їм не хочеться, — злочин. Таблиця, яка говорить, скільки годин сну потрібно дитині, абсурдна.

Філософські думки, роздуми

Поважайте цю годину і цей день! Поважайте кожну окрему хвилину, бо помре вона і ніколи не повториться.
•••
Я помітив, що тільки дурні люди хочуть, щоб всі були однакові. Хто розумний, той радий, що на світі є день і ніч, літо і зима, молоді й старі, що є і метелики, і птиці, і різного кольору квіти і очі, і що є і дівчатка, і хлопчики. А хто не любить думати, того розмаїття, яке змушує працювати думку, дратує».
•••
Здоров'я — це головне життєве благо.
•••
Мене не стосується, чи хтось маленький, чи великий і що говорять про нього інші: гарний, негарний, розумний, нерозумний; мене навіть не стосується, чи добре вчиться, гірше за мене чи краще; дівчинка це чи хлопчик. Для мене людина хороша, якщо добре ставиться до людей, якщо не бажає і не робить зла, якщо вона добра.
•••
Кожного разу, коли, відклавши книгу, ти почнеш плести нитку власних роздумів, — книга досягла мети.
•••
Існує категорія думок, які треба народжувати самому, в муках, і вони якраз і є найцінніші.
Ця боязнь стати посміховиськом так соромить і сковує, що абсолютно втрачаєш упевненість в собі, і щоразу потрапляєш в халепу. Як на льоду: хто більше боїться, той частіше падає.
•••
Визнання потрібно новим сортам тютюну і новим маркам вина, але не людям.
•••
Бути хоробрим на словах нічого не варте, а ось їсти кашу, яку заварив, не так вже й просто
Від слова буває так само боляче, як від удару.
•••
«Як часто це буває: дитина завинила, розбила вікно. Вона має відчувати себе винною. Справедливо сварячи її, ми рідко зустрічаємо каяття, частіше — опір, досаду, насуплені брови, погляди спідлоба. Дитина хоче, щоб вихователь проявив своє добре ставлення до неї саме тоді, коли вона винна, коли вона погана, коли з нею трапилася неприємність. Розбите скло, розлите чорнило, подертий одяг — все це результати невдалих починань, зроблених всупереч застереженням дорослих. А дорослі, втративши гроші в погано обдуманій справі, — як вони сприймають претензії, докори і осуд?
Неприязнь до суворих і принциповим панів існує тоді, коли дитина вважає дорослих вищими істотами. І раптом вона ловить їх на гарячому».
•••

[ 5 шляхів до серця дитини ] [ 7 фраз, які батьки повинні говорити своїм дітям ] [ 8 РЕЧЕЙ, ПРО ЯКІ ХОТІЛИ Б СКАЗАТИ НАМ НАШІ МАМИ ] [ 10 кроків, щоб стати кращими батьками ] [ 10 заповідей Януша Корчака для батьків ] [ 10 хитрощів при спілкуванні з дітьми ] [ 10 правил здорового дитячого сну від лікаря Євгена Комаровського ] [ 10 ФРАЗ, ЯКІ НЕ МОЖНА ГОВОРИТИ ДИТИНІ ] [ 24 правила для мам хлопчиків ] [ 48 фраз, які потрібно говорити дітям ] [ 25 способів дізнатися у дитини, як справи в школі, не питаючи «Ну як справи в школі?» ] [ Говоріть своїй дитині... ] [ Інна НАБОКА Як привчити дитину до читання, зацікавити книжкою? ] [ Ваша дитина не любить читати? Я знаю, що робити! ] [ Лист Лінкольна вчителю свого сина ] [ Як виховати україномовну дитину в російськомовному або змішаному середовищі? ]