Струцюк Йосип Георгійович народився 17 липня 1934 року в с. Стрільці на Холмщині. В 1944 році разом з батьками був депортований у Запорізьку область. З 1946 року мешкає на Волині. Навчався в Глинищенській початковій, Копачівській семирічній, Рожищенській середній вечірній школі, працював трактористом. Після закінчення Луцького державного педінституті ім. Лесі Українки вчителював у Білостоцькій середній школі, був науковим співробітником в музеї-садибі Лесі Українки в с. Колодяжному та Волинському краєзнавчому музеї, працював журналістом, режисером народної самодіяльної кіностудії, очолював обласну організацію Всеукраїнського Товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка та керував літстудією «Лесин кадуб». Й. Струцюк – автор біля 60-ти поетичних, прозових та драматичних книжок. Серед них – поетичні збірки «Освідчення» (1965), «Засвідчення» (1969), «Поезії» (1984), «Терпкі сторінки» (1991), «Сторожові вежі» (1993), «Потойбіч тиші» 1996), «Віть розчахнутої блискавки» (2002), «Десятий день тижня» (2006), «Вогонь предків» (2007), та інші, які склали двотомник «Фарватер» (2009); прозових творів: «Червень – місяць тиші» (1980), «Лінія життя» (1985), «Круцю, круцю, журавлі…» (1996), Од Гучви до Стоходу» (2007), «Цвіт дикої шандри», «Чорний припс» (2008), «Помста Салмакиди» (2010), «Усе не так просто», «Сповідь із зеленим натяком» (2012), «Бог задумав інакше…» (2014), «Інфамія» (2014), «По дорозі до Савур-могили» (2015), «На березі крутіжу» (2015) та ін.; збірки драматичних поем і п'єс: «Роман і Романовичі» (2002»), «Свідчимо перед Богом…», «Найкращій матері – смерть» (2003). Вистава «Роман – великий князь Волинський і Галицький» за твором Й.Струцюка пройшла з успіхом у Волинському музично-драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка. Для дітей Й.Струцюк видав такі поетичні збірки «Бузьків вогонь» (1965), «Гостинець од зайця» (1971), «Я не шевчик і не кравчик» (1973), «Зозулині черевички» (2004), «Лісовий гість» (2005) та ін.; повісті «Гомін Турового урочища», «Романко і Трубач» (1984), «Буб» (1997), збірка оповідань «Помста козацька» (2003), повістей «Пригоди за всілякої погоди» (2012), збірка казок «Крилата квітка» (2004), збірка пісень «Жайвірковий Великдень» (1999). До двотомника («Місячний зайчик» і «Воронько», 2005) увійшли як поетичні, так і прозові твори для дітей. Його твори звучать по радіо, друкувалися в читанках, збірниках, антологіях, зокрема, в Антології української літератури для дітей «Веселка» та Антології «На кручах дняпроускіх» (білоруською мовою). Й.Струцюк співпрацював з такими видатними композиторами, як А.Кос-Анатольський, О.Білаш, А.Пашкевич та ін. У доробку – пісенник «Ти - моє терпке пісенне диво» (1998) і «Ти не згасла, зоре ясна» (2006). Це – пісні Холмщини й Підляшшя, які він зібрав і упорядкував. Схвально відгукувалися про його творчість такі відомі письменники, як М.Бажан, М.Стельмах, Д. Павличко, Л. Костенко, М.Вінграновський, М. Жулинський, Р. Федорів, П.Сорока та ін. Й.Струцюк – перший лауреат літературно-мистецької премії ім. А. Кримського, міжнародних літературних премій ім. Б.-Н. Лепкого та ім. Г. Сковороди, премій «Благовіст», ім. П.Куліша, Фонду Т. Шевченка. Він - володар золотої медалі на Московському кінофестивалі (1980), заслужений діяч мистецтв України, почесний громадянин Луцька. [ СОНЦЕ, СОНЯШНИК I МIСЯЦЬ ] [ ГОРА, ЩО ДОВГО БЛУКАЛА ] [ САМСОМ ] |
|
|||||||||||||
|