Оксана КРОТЮК 
АБЕТКА 

Видання 2011 року

А                                                                                                         
Ми абетку розгорнули
І побачили акулу.
В морі плаває вона
І пірнає аж до дна.

 

Б
Борошна бабця купила в крамниці,
Бублики буде пекти вона киці.
Журиться мишка у нірці своїй:
Хочеться бубликів добрих і їй.

В
Чемна ворона зайшла до вагона,
Ґречно усіх привітала поклоном.
Всім усміхнулась чемна ворона
І полетіла геть із вагона.

Г
Гусак сьогодні у книгарні
Книжки купив для сина гарні.
Тепер маленьке гусеня
Читає з татусем щодня.

 

Ґ
Ґава сиділа на ґанку
І вишивала фіранку.
Гарна вона господиня —
В неї шиття повна скриня.

 

Д
На дивані цілий день
Дикобраз співав пісень.
А надвечір з’їв дві дині
Й спати влігся на перині.
(дині справді улюблені ласощі дикобразів)

Е
Едик побачив змію на екрані
І з переляку  сховався у ванні.
— Елю, сестричко, — Едик гукає, —
Є там змія чи її вже немає?

 

Є
Маленькі єноти розучують ноти —
Музику люблять маленькі єноти.
Кажуть: — Не хочем ні їсти, ні пити —
Тільки співати і ноти учити.

 

Ж
У жукової дружини
Жовта брошка із жоржини,
А жукові сини й дочки
Мають жовті чобіточки.

 

З
Смачненького окрайчика
Приніс татусь від зайчика.
А я собі дивуюся:
Хіба це може буть,
Що в лісі добрі зайчики
Для нас хлібець печуть?

 

И
Лесик пише букву И,
Пише раз, і два, і три.
Хоч робота нелегка,
І втомилася рука,
В мові И не обійти –
Вчись його писати й ти.

 

І
Ось маленький ішачок.
Він катає діточок.
У візочку возить всіх:
І великих, і малих.

 

Ї
Їде в поїзді їжак,
Поряд з ним — його рюкзак.
На ногах кросівки:
Він їде із мандрівки.

 

Й
Вчора Йосип у ріці
Упіймав три окунці.
А сестра його Софійка
Йоржиків піймала двійко.

 

К
Киця й котик коло хати
Узялися підмітати.
Курява стоїть така,
Що не видно й квітника.

 

Л
Лева з пластиліну
Виліпила Ліна.
Мурчик налякався
І під стіл сховався.

 

М
Ось маленьке мавпенятко.
В нього мавпи мама й татко,
Мавпи бабці й дідусі,
І сусіди геть усі.

 

Н
Із камінчиків барвисте
Є в Наталочки намисто.
Це намисто залюбки
Носять всі її ляльки.

 

О
Обручик на город скотився,
Обручик по межі побіг,
В городі трохи заросився
І кіть — з городу на моріг.

 

П
Живе поміж снігів пінгвін.
Морозу не боїться він,
Бо в нього пір’я й пух
Тепліші за кожух.

 

Р
Іде Бровко до Рекса,
Несе йому біфштекса.
Для приятеля свого
Не жаль Бровку нічого.

С
Слоник стомився, та все ж він не спить,
Очі зімкнути не хоче й на мить.
Ще й вередує: — Не буду я спати,
Поки не сплять мої мама і тато!

 

Т
Ходить тигрик по крамниці,
Бачить — тортик на полиці.
Довго він той тортик нюхав,
Озирався, тер за вухом,
Чухав носа, очі мружив —
Умовляв себе він дуже,
Та, сховавшись у куток,
Відкусив-таки шматок.

 

У
Абетку Улянка гортає щоранку.
Учитися любить маленька Улянка.
Їй хочеться швидше всі літери знати,
Щоб вміти читати, як мама і тато.

 

Ф
Подивись, Федько та Ганя
Рибу ловлять у фонтані.
А вона хвостом плюсь-плюсь:
— Не піймаюсь, не зловлюсь!

 

Х
Купив хом’як сухариків
І каже ховрахам:
— Смачні оці сухарики
Усі поїм я сам!

 

Ц
Цуцик малесенький в цирку працює.
Він м’ячика ловить і гарно танцює,
Він лапу дає і стрибає в кільце —
Дружно йому аплодують за це.

 

Ч
Чайнику, чайнику,
Швидше закипай:
Юра і Мариночка
Хочуть пити чай.
А маленька Олечка
Чаю ще не п’є —
Мама їй смачнесеньке
Молочко дає. 

 

Ш
Вихвалялася шиншила,
Що плаща собі пошила, 
Бо донині всі шиншили
Тільки шуби і носили.

 

Щ
Щасливий щурик у щириці
Малим щурятам нірку рив.
— У рідній нірці добре спиться, —
Щурятам щурик говорив.

Ь
Хто з вас знає, діти, як
Виглядає м’який знак?
Наче буква „Р” стрибала
Й догори ногами стала.

Ю
Варить юшку Юстина
Для малого Юхима.
Хай росте малий Юхим
І здоровим, і міцним.

 

Я
На якорі яхта стоїть у порту.
Немає у яхти людей на борту.
Я в руки яскраві беру олівці —
І яхта з людьми вже пливе по ріці.

Оксанa Кротюк: “Книжка для дітей, яка подобається тільки дітям, — погана книжка”

Анатолій Григорук Про абетку від Оксани Кротюк

Видання 2014 року

Фото: Блог фотографа немовлят
"Весела Абетка" - складова великого сайту "Українське життя в Севастополі".
Ідея та наповнення - Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ.