Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ
Легенда про золоте зернятко істини

У батька було два сини. Коли вони виросли й могли вже тримати в руках заступа, батько сказав їм: "Беріть заступи, підемо копати поле". Копають вони й копають, і видалася праця братам важкою і незрозумілою.

— Для чого ми копаємо? — питають вони.— І взагалі, для чого ми живемо на світі?

Батько й каже синам:

— Бачите цю велику гору? — І показав рукою на величезну гору, вершина якої вкрилася хмарами.

— Бачимо,— відповіли сини.

— У цій горі — Золоте Зернятко Істини. Можливо, десь у глибині, можливо, на поверхні — ніхто не знає. Кажуть люди: хто знайде це Зернятко, той зрозуміє, для чого людина живе на світі, для чого працює, для чого копає землю і сіє хліб, споруджує будинки і думає про зірки. Ідіть, сини, шукайте Золоте Зернятко Істини.

Підійшли брати до гори, а вона величезна й висока, за день не обійдеш навколо, за три дні не зійдеш на вершину. Як же шукати Золоте Зернятко Істини?

Стали брати біля підніжжя гори. Старший — з одного боку, молодший — з іншого. Почали копати гору, пересипаючи землю жменя за жменею. Золотого Зернятка не було.
Молодший брат підійшов до старшого і каже:

— Я більше не буду копати. Не хочу стати рабом цієї гори. Старший відповідає:

— Хоч і все життя доведеться копати, а я все-таки знайду Золоте Зернятко Істини. Тому що я не раб, а вільна людина. А ти раб, бо не хочеш дізнатися, для чого ми живемо на світі, для чого копаємо землю і сіємо хліб, споруджуємо будинки й думаємо про зірки.

Пішов молодший брат, поселився на березі річки — курінь збудував, рибу ловить і юшку варить. А старший брат копає і копає, кожну жменю землі у порох розтирає. Золоте Зернятко Істини шукає.

Десять років копав старший брат гору, жодного дня не відпочивав. Нарешті, на одинадцятий рік, коли вся гора була розкопана й пересипана на нове місце, знайшов старший брат на самому дні гори Золоте Зернятко Істини. Воно було маленьке, як мачинка. Поклав старший брат Зернятко на долоню, і яскраве світло Істини осяяло весь світ. Дізнався старший брат, для чого людина живе на світі, землю копає і ниву засіває, споруджує будинки й про зірки думає.

Пішов старший брат по землі, побудував Щастя для всіх людей. І став Могутнім і Непереможним. Тому що він — Вільна Людина.

А молодший брат живе в убогому курені, одяг на ньому порвався, відро, в якому він юшку варив, продірявилося, їсть він сиру рибу і водою болотною запиває. Тому що він безвільний раб — раб свого ледарства, неробства і невігластва. Тому що справжня свобода — в умінні працювати день і ніч для того, щоб пересунути гору з місця на місце, побудувати Щастя для людей.

[ А серце тобі нічого не наказало? ] [ Бабусин борщ ] [ Байдужий пеньок ] [ Бо я — людина ] [ Борщ зі скибкою свіжого хліба ] [ Відлітають журавлі ] [ Він зненавидів красу ] [ Він тільки живий красивий ] [ Важко бути людиною ] [ Велика склянка ] [ Весняний вітер ] [ Вогнегривий коник ] [ Врятував сонечко ] [ Все співає в лісі ] [ Втрачений день ] [ Гвинтик ] [ Горбатенька дівчинка ] [ Гудуть, а меду не приносять ] [ Ґавеня і Соловей ] [ Дівчинка і ромашка ] [ Дід Осінник ] [ Дідусь і Смерть ] [ Де беруться краплинки ] [ Де ночує водяна лілея ] [ Дивний мисливець ] [ Добре слово ] [ Дуб під вікном ] [ Жайворонок сонечку допомагає ] [ Зайчик і горобина ] [ Зайчик і Місяць ] [ Здрастуйте ] [ Золотокоса ] [ Іменинний обід (Іменини) ] [ Кінь утік ] [ Камінь ] [ Квітка сонця ] [ Комірчина для дідуся ] [ Краплина води ] [ Красиві слова і красиве діло ] [ Кульбабка ] [ Ласкавий вітер і холодний вітрюга ] [ Легенда про золоте зернятко істини ] [ Ледача подушка ] [ Лижі й ковзани ] [ Лялька під дощем ] [ Маківка і Джміль ] [ Мильна бульбашка ] [ Мишкові купили велосипед ] [ Ніна і Гусак ] [ Навіщо кажуть "Спасибі" ] [ Найгарніша мама ] [ Найледачіший у світі кіт ] [ Намисто з чотирма променями ] [ Народився братик ] [ Не загубив, а знайшов ] [ Образливе слово ] [ Оленчин горобчик ] [ Осіння квітка й весняна квітка ] [ Пелюстка і Квітка ] [ Перепел і Кулик ] [ Петрик, Собака й Кошеня ] [ Пихата жаба ] [ Пихатий півень ] [ По волосинці ] [ Покинуте кошеня ] [ Права й ліва рука ] [ Правда буває гірша за неправду ] [ Про що думала Марійка ] [ Протоптали стежку ] [ Пурпурова квітка ] [ Ранковий вітерець ] [ Ремісник і різець ] [ Розділена радість ] [ Сива волосинка ] [ Скажи людині: "Доброго дня!" ] [ Скляний чоловічок ] [ Склянка води ] [ Скупий ] [ Соловей і Жук ] [ Сонячний день узимку ] [ Соромно перед соловейком ] [ Співуча пір'їнка ] [ Старий пень ] [ Суниці для Наталі ] [ Сьома дочка ] [ Ті самі слова ] [ Та й поклала кладочку ] [ Тихо, бабуся відпочиває ] [ Усмішка ] [ Хай я буду вашою, бабусю… ] [ Хлопчик і дзвіночки конвалії ] [ Хлопчик і сніжинка ] [ Хочеться сказати щось ніжне-ніжне… ] [ Хто кого веде додому ] [ Це горобці плачуть від холоду ] [ Через потік ] [ Чого заплакав Мишко? ] [ Чого синичка плаче? ] [ Чому дідусь такий добрий сьогодні ] [ Чому мама так хвалить? ] [ Шпак прилетів ] [ Що посієш, те й пожнеш ] [ Щоб метелик не наколовся ] [ Щоб ти став кращим ] [ Я вирощу внучку, дідусю ] [ Я хочу сказати своє слово ] [ Яблуко в осінньому саду ] [ Як Їжачиха приголубила своїх діток ] [ Як Їжачок готувався до зими ] [ Як бджола знаходить квітку конвалії ] [ Як бджола стала золота ] [ Як вівчар білої вовни настриг ] [ Як дізнаються муравлики, що буде дощ ] [ Як дзвенять сніжинки ] [ Як же все це було без мене? ] [ Як зайчик грівся взимку проти місяця ] [ Як здивувався Мурко ] [ Як котові соромно стало ] [ Як метелик плавав у ставку ] [ Як Миколка став хоробрим ] [ Як Наталя у Лисиці хитринку купила ] [ Як Павлик списав у Зіни задачу ] [ Як починається осінь ] [ Як Сергійко навчився жаліти ] [ Як синичка будить мене ] [ Як Федько відчув у собі Людину ] [ Як хлопці мед поїли ] [ Які вони бідні ] [ Який слід повинна залишати людина на землі? ]

"Весела Абетка" - складова великого сайту "Українське життя в Севастополі".
Ідея та наповнення - Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ.