Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ
Скупий

На околиці села жив Скупий. Посадив він на своєму городі виноград. Мало хто вирощував його в цих місцях, люди дивилися на кущі винограду як на диковинку. Через два роки на кущах з'явилися перші грона. Налилися солодким соком. Стали великими, про­зорими.

Ішла одного разу повз виноградник мати з трирічним хлопчиком. Побачив хлопчик виноградні грона і питає:

— Мамо, що це таке?

— Виноград.

— А що це таке? Навіщо він? Який він?

— Він солодкий. Немає ягоди, смачнішої за виноград.

Схотілося дитині винограду. Мати просить:

— Дайте, будь ласка, хоч одне гроно дитині, нехай покуштує.

Не дав Скупий дитині грона. А дав однісіньку ягідку, і то його очі спохмурніли: шкода було і ягідки.

Пішла мати з дитиною. А Скупий поставив навколо виноградника високий-високий паркан. Закрив парканом не тільки виноградні кущі, а й хату. Радий Скупий і спокійний: ніхто тепер не побачить його винограду, ніхто не попросить. Та не догледів, як одна гілочка повилася парканом, досягла вершини й зацвіла на ній. Зав'язалися грона на паркані, налилися солодким соком ягоди.

Знов тією самою дорогою йшла та сама мати з дитиною. Побачив хлопчик виноградні грона на високому паркані й зрадів:

— Дивіться, мамо, виноград. Чому він виріс так високо?

— Він не хоче, щоб його закривали від людей парканом.

— Які гарні ягоди! — промовив хлопчик.

Ці слова почув Скупий, що стояв за парканом. Він страшенно розгнівався навіть за те, що хлопчик побачив виноград. Від злості серце його розірвалося. Скупий помер, але ніхто в світі не знав про цю смерть, тому що вона закрита була від людей високим парканом.

Минув рік, весняне сонце збудило землю, зазеленів виноград. Живим пагонам так хотілося до сонця, такий ненависний був ви­сокий паркан, що вони повалили його. Він упав на землю, і людям відкрилася чудова краса. Ягоди виблискували під яскравим сонцем, в кожній ягоді відбивалося небо, сонце, прекрасна земля. Люди прийшли на виноградник і стали господарями, а про Скупого назавжди забули.

[ А серце тобі нічого не наказало? ] [ Бабусин борщ ] [ Байдужий пеньок ] [ Бо я — людина ] [ Борщ зі скибкою свіжого хліба ] [ Відлітають журавлі ] [ Він зненавидів красу ] [ Він тільки живий красивий ] [ Важко бути людиною ] [ Велика склянка ] [ Весняний вітер ] [ Вогнегривий коник ] [ Врятував сонечко ] [ Все співає в лісі ] [ Втрачений день ] [ Гвинтик ] [ Горбатенька дівчинка ] [ Гудуть, а меду не приносять ] [ Ґавеня і Соловей ] [ Дівчинка і ромашка ] [ Дід Осінник ] [ Дідусь і Смерть ] [ Де беруться краплинки ] [ Де ночує водяна лілея ] [ Дивний мисливець ] [ Добре слово ] [ Дуб під вікном ] [ Жайворонок сонечку допомагає ] [ Зайчик і горобина ] [ Зайчик і Місяць ] [ Здрастуйте ] [ Золотокоса ] [ Іменинний обід (Іменини) ] [ Кінь утік ] [ Камінь ] [ Квітка сонця ] [ Комірчина для дідуся ] [ Краплина води ] [ Красиві слова і красиве діло ] [ Кульбабка ] [ Ласкавий вітер і холодний вітрюга ] [ Легенда про золоте зернятко істини ] [ Ледача подушка ] [ Лижі й ковзани ] [ Лялька під дощем ] [ Маківка і Джміль ] [ Мильна бульбашка ] [ Мишкові купили велосипед ] [ Ніна і Гусак ] [ Навіщо кажуть "Спасибі" ] [ Найгарніша мама ] [ Найледачіший у світі кіт ] [ Намисто з чотирма променями ] [ Народився братик ] [ Не загубив, а знайшов ] [ Образливе слово ] [ Оленчин горобчик ] [ Осіння квітка й весняна квітка ] [ Пелюстка і Квітка ] [ Перепел і Кулик ] [ Петрик, Собака й Кошеня ] [ Пихата жаба ] [ Пихатий півень ] [ По волосинці ] [ Покинуте кошеня ] [ Права й ліва рука ] [ Правда буває гірша за неправду ] [ Про що думала Марійка ] [ Протоптали стежку ] [ Пурпурова квітка ] [ Ранковий вітерець ] [ Ремісник і різець ] [ Розділена радість ] [ Сива волосинка ] [ Скажи людині: "Доброго дня!" ] [ Скляний чоловічок ] [ Склянка води ] [ Скупий ] [ Соловей і Жук ] [ Сонячний день узимку ] [ Соромно перед соловейком ] [ Співуча пір'їнка ] [ Старий пень ] [ Суниці для Наталі ] [ Сьома дочка ] [ Ті самі слова ] [ Та й поклала кладочку ] [ Тихо, бабуся відпочиває ] [ Усмішка ] [ Хай я буду вашою, бабусю… ] [ Хлопчик і дзвіночки конвалії ] [ Хлопчик і сніжинка ] [ Хочеться сказати щось ніжне-ніжне… ] [ Хто кого веде додому ] [ Це горобці плачуть від холоду ] [ Через потік ] [ Чого заплакав Мишко? ] [ Чого синичка плаче? ] [ Чому дідусь такий добрий сьогодні ] [ Чому мама так хвалить? ] [ Шпак прилетів ] [ Що посієш, те й пожнеш ] [ Щоб метелик не наколовся ] [ Щоб ти став кращим ] [ Я вирощу внучку, дідусю ] [ Я хочу сказати своє слово ] [ Яблуко в осінньому саду ] [ Як Їжачиха приголубила своїх діток ] [ Як Їжачок готувався до зими ] [ Як бджола знаходить квітку конвалії ] [ Як бджола стала золота ] [ Як вівчар білої вовни настриг ] [ Як дізнаються муравлики, що буде дощ ] [ Як дзвенять сніжинки ] [ Як же все це було без мене? ] [ Як зайчик грівся взимку проти місяця ] [ Як здивувався Мурко ] [ Як котові соромно стало ] [ Як метелик плавав у ставку ] [ Як Миколка став хоробрим ] [ Як Наталя у Лисиці хитринку купила ] [ Як Павлик списав у Зіни задачу ] [ Як починається осінь ] [ Як Сергійко навчився жаліти ] [ Як синичка будить мене ] [ Як Федько відчув у собі Людину ] [ Як хлопці мед поїли ] [ Які вони бідні ] [ Який слід повинна залишати людина на землі? ]

"Весела Абетка" - складова великого сайту "Українське життя в Севастополі".
Ідея та наповнення - Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ.