Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ
Дівчинка і ромашка

Ясної сонячної днини маленька дівчинка вийшла погратися на зелену галявину. Раптом вона почула плач. Прислухалася дівчинка і зрозуміла, що плач доноситься десь з-під каменю, що лежить обабіч галявини. Камінь був невеликий, як голова кролика, але дуже твердий. Підійшла дівчинка до каменя і запитує:

— Хто там плаче під каменем?

— Це я, Ромашка, — почувся ледь вловимий голосок. — Звільни мене, дівчинко, тисне на мене камінь...

Відкинула дівчинка камінь і побачила ніжну, бліду стеблинку Ромашки.

— Спасибі тобі, дівчинко, — подякувала Ромашка, виструнчившись і

зітхнувши на повні груди. — Ти звільнила мене з-під Кам'яного Гноблення.

— Як же ти потрапила під камінь? — запитала дівчинка.

— Обдурило мене Кам'яне Гноблення, — відповіла Ромашка, — коли я була маленьким насіннячком. Восени я шукала теплий куточок. Дало мені притулок Кам'яне Гноблення, обіцяло оберігати від холоду і спеки, дощу і вітру. А коли мені захотілося побачи­ти Сонечко, воно ледве не розчавило мене. Я хочу бути твоєю, дівчинко.

Дівчинка приходила до Ромашки, і вони разом зустрічали схід Сонця.

— Як добре бути твоєю, дівчинко! — часто говорила Ромашка.

— А якби ти виросла в лісі або обабіч дороги? Якби ти була нічия? — запитала дівчинка.

— Я б умерла від горя,— тихо мовила Ромашка. — Але я знаю, що нічиїх квітів не буває. Вони завжди чиїсь. Он та Вогняна Маківка — вона дружить із Сонечком. Сонечко шепоче їй: «Ти моя, Вогняна Маківко». Я чую цей шепіт, коли сходить Сонце, а Маківка назустріч йому розкриває свої прекрасні пелюстки. А он та Волошка — товаришка Весняного Вітру. Він першим щоранку прилітає до Волошки, будить її і шепоче: «Прокинься!» Квітка не могла б жити, якби вона була нічиєю.

Чи згодні ви з думкою Ромашки, що «нічиїх квітів не буває»?

Чи є у вас друг квітка?

Як ви думаєте, що сталося б із Ромашкою, якби дівчинка її не звільнила?

Чи важко бути справжнім другом? Що необхідно для того, щоб дружити по-справжньому?

Чи є у світі природи хтось, із ким усі дружать, із ким ніхто не хоче дружити, із ким дуже легко або дуже важко дружити?

Якими якостями має володіти людина, щоб бути другом природи? Що можуть зробити для природи її кращі друзі?

Намалюйте дівчинку і Ромашку з казки.


[ А серце тобі нічого не наказало? ] [ Бабусин борщ ] [ Байдужий пеньок ] [ Бо я — людина ] [ Борщ зі скибкою свіжого хліба ] [ Відлітають журавлі ] [ Він зненавидів красу ] [ Він тільки живий красивий ] [ Важко бути людиною ] [ Велика склянка ] [ Весняний вітер ] [ Вогнегривий коник ] [ Врятував сонечко ] [ Все співає в лісі ] [ Втрачений день ] [ Гвинтик ] [ Горбатенька дівчинка ] [ Гудуть, а меду не приносять ] [ Ґавеня і Соловей ] [ Дівчинка і ромашка ] [ Дід Осінник ] [ Дідусь і Смерть ] [ Де беруться краплинки ] [ Де ночує водяна лілея ] [ Дивний мисливець ] [ Добре слово ] [ Дуб під вікном ] [ Жайворонок сонечку допомагає ] [ Зайчик і горобина ] [ Зайчик і Місяць ] [ Здрастуйте ] [ Золотокоса ] [ Іменинний обід (Іменини) ] [ Кінь утік ] [ Камінь ] [ Квітка сонця ] [ Комірчина для дідуся ] [ Краплина води ] [ Красиві слова і красиве діло ] [ Кульбабка ] [ Ласкавий вітер і холодний вітрюга ] [ Легенда про золоте зернятко істини ] [ Ледача подушка ] [ Лижі й ковзани ] [ Лялька під дощем ] [ Маківка і Джміль ] [ Мильна бульбашка ] [ Мишкові купили велосипед ] [ Ніна і Гусак ] [ Навіщо кажуть "Спасибі" ] [ Найгарніша мама ] [ Найледачіший у світі кіт ] [ Намисто з чотирма променями ] [ Народився братик ] [ Не загубив, а знайшов ] [ Образливе слово ] [ Оленчин горобчик ] [ Осіння квітка й весняна квітка ] [ Пелюстка і Квітка ] [ Перепел і Кулик ] [ Петрик, Собака й Кошеня ] [ Пихата жаба ] [ Пихатий півень ] [ По волосинці ] [ Покинуте кошеня ] [ Права й ліва рука ] [ Правда буває гірша за неправду ] [ Про що думала Марійка ] [ Протоптали стежку ] [ Пурпурова квітка ] [ Ранковий вітерець ] [ Ремісник і різець ] [ Розділена радість ] [ Сива волосинка ] [ Скажи людині: "Доброго дня!" ] [ Скляний чоловічок ] [ Склянка води ] [ Скупий ] [ Соловей і Жук ] [ Сонячний день узимку ] [ Соромно перед соловейком ] [ Співуча пір'їнка ] [ Старий пень ] [ Суниці для Наталі ] [ Сьома дочка ] [ Ті самі слова ] [ Та й поклала кладочку ] [ Тихо, бабуся відпочиває ] [ Усмішка ] [ Хай я буду вашою, бабусю… ] [ Хлопчик і дзвіночки конвалії ] [ Хлопчик і сніжинка ] [ Хочеться сказати щось ніжне-ніжне… ] [ Хто кого веде додому ] [ Це горобці плачуть від холоду ] [ Через потік ] [ Чого заплакав Мишко? ] [ Чого синичка плаче? ] [ Чому дідусь такий добрий сьогодні ] [ Чому мама так хвалить? ] [ Шпак прилетів ] [ Що посієш, те й пожнеш ] [ Щоб метелик не наколовся ] [ Щоб ти став кращим ] [ Я вирощу внучку, дідусю ] [ Я хочу сказати своє слово ] [ Яблуко в осінньому саду ] [ Як Їжачиха приголубила своїх діток ] [ Як Їжачок готувався до зими ] [ Як бджола знаходить квітку конвалії ] [ Як бджола стала золота ] [ Як вівчар білої вовни настриг ] [ Як дізнаються муравлики, що буде дощ ] [ Як дзвенять сніжинки ] [ Як же все це було без мене? ] [ Як зайчик грівся взимку проти місяця ] [ Як здивувався Мурко ] [ Як котові соромно стало ] [ Як метелик плавав у ставку ] [ Як Миколка став хоробрим ] [ Як Наталя у Лисиці хитринку купила ] [ Як Павлик списав у Зіни задачу ] [ Як починається осінь ] [ Як Сергійко навчився жаліти ] [ Як синичка будить мене ] [ Як Федько відчув у собі Людину ] [ Як хлопці мед поїли ] [ Які вони бідні ] [ Який слід повинна залишати людина на землі? ]

 

"Весела Абетка" - складова великого сайту "Українське життя в Севастополі".
Ідея та наповнення - Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ.