Олександр ВИЖЕНКО

АБЕТКОВІ БАРВИСТІ ВИПОВІДКИ
для дорослих ще й діток,
щоби мовний цвів садок

К,к

КАНІВСЬКИЙ КРАЄВИД

 Краю коханий – Канівщина! Кінець квітня. Красно. Красітечно (дуже красиво). Крайнеба красніється Кобзарева кичера (гора, вкрита лісом, окрім верхівки). Коло косогору квапно котиться-клекотить крутоберегий красень-Дніпро. Кумкають крякавки. Коли-не-коли колихнеться комиш. Краєвий кремезний конятник купає кавуру кошлатогриву кобилу. Косар клепає косу. Кіптить (димить) кострище. Кіля (біля) кради куняє кудлатий кундель (вівчарка). Кількодесят коней копотять кряжем (пагорбом).
Крізь квітнюча круговерть!
Кучерявиться куштельник (рідкий ліс), кизильник (зарості кизила), красені-клени. Квітом калина кива. Колихає квітущими квітами-вітами красноталь (верба пурпурова). Красуються кохасті квітчасті колоритні килимки... конюшини, калачика, кануперу, кураю, калгану, каргачу, катрану, кам’яночки, кедринця, ковили, козельця, коколі, кокоти, копитняка (підкопитника), коров’яка (дивини), конопельника, крушини, красолі, кровоголовки, кремени (білокопитника), кульбаби, королиці (іванів цвіт), кипця, квасенця, купавниці (водяна лілія)...
Колю­чою кропивою крадеться караган (степова лисиця).
Кує кукуличка (зозуля). Кигикають кигитки (чайки). Кахкають качки-літеці. Короткохвостий клюй-дерево (дятел) клюкає кору крислатого клена. Киликають (щебечуть) коростені, кубляться костогризи, кочубеї (чубаті жай­воронки), кречети, кропивники, кулики, куріпки. Конечне (дійсно): квітнева клопотня крилатих. Кружеляють (кружеляти – робити кола) кігтисті кобці, крапаті коструби (яструби), коршаки-кругавці, крижні, кані (мишоїд).
Казкова, колосальна картина!

КУМ КЛИМКО КАЛАТАЙЛО
(Казус)

Кучерявий, косоокий, кирпатий, кривоногий каверзник, крижопільсикй (мешканець міста Крижополя) корчмар Климко Калатайло, копіюючи круглолицю, красовиту кудрю-коротуху, карооку кралю, куму Килину Кутулупенко, кревно (старанно) куражився, когутом козирився, кокошився, картинно красувався, кихкав, кривлявся, колінкував (ставав на коліна), колобродив, – круть-верть! – крутився кандібобером (франтом), колував круг колодязя, круг куми коцюрубцем (рід танцю), кришив каблуки, кидав канкан, колисав кобзу, курокликав (співав півнем), клеїв компліменти, кокотів:
– Кинда-кинда-кокривенда! Кохаймося, крихітко-кумасю! Контактуймо, кумцьо-красуленько, кумасенька-клубничка! Кругловида крижопільська красунька-княгине! Королівно кохана! Канарочко! Кроленятко! Каченятко! Козуленько! Кузочко-комашечко! Калинонько красная! Куплю кралі коштовні коралі! Климко – кіт-воркіт красавий! Килина – кішечка-виніженочка!.. Киця, кицюня, киценька!..
– Ка-зна-що! Котолюб! – кропом кипіла Килина. – Кудкудакаєш, кукурікаєш, корчиш коханця, кавалера, купідона… Кум-кумедіант! Куций, коротенький крутько! Клець качкодзьобий! Клейтух (затичка)! Кривоокий капосник! Клапач козлоголосий!... Кількораз казала: курсуй...
– Кудою, козир-баба?
– Кілька кілометрів коти коляску кривизною! Котися ковбасою, клубом, колесом!..
– Каламутниця! – криконув Калатайло. – Колотниця! Крикливиця!
– Костогриз! Клювак! Коростяний кліщ!
– Кактусова колючка!
Килина – кабурх! – качалку. – кабурх! – коромисло. – кабурх! – кашник (горщик)… Кидком – кінву (відро), кидькома – казан, кошівку (великий кошик для картоплі), корячок (дерев’яний ківш), кандійку (миску), кварту, карафу (графин), кухоль, коркотяг (штопор), кочергу, кучму (висока бараняча шапка), ковіньку (палю із загнутим кінцем), качан капусти, кавун, кукурудзину, картоплину…
Климко, ключкуючи (ухиляючись), кривуляючи (роблячи зигзаги), – кувирдь! – копирснувся керез (через) колоду ка-зна-куди...
– Комизитися?.. Кпинити?.. Капризуля! Каргава курка! – крикнув колько Климко. – Кусюча комариха! Кошмар!.. Каятимешся, Килино, каятимешся!..
– Косоротий крук! Кривоплече квікало-кувікало! Корчемний клишнеподібний кабанюга! Клишоногий кнуряка! Карикатурний китоподібний кашалот! Каналія! Кусь, кусь!..
Климко: – Крутозада казюка (змія)! Качка-криволячка!
Килина: – Крихітний клопик! Капшивий (неохайний) курдупель (карлик)! Кізякова конфетка!
– Коза-Дереза куцорога! Крикуха!
– Кінчений козел! Кретин!
– Кретинка!
– Клістір!!
– Клізма!!..
Кавза-крикнява, кудля-колотнеча!.. Коротше кажучи: кумський катаклізм, кумедна калейдоскопічна картина!

КОЗАЦЬКІ КАШОВАРИ

Куховари Корсунського куреня, користуючись коповою (загальною, як казали козаки, “обчеською”) копійкою, купували конт (харчі), контетували (годували) кодашів(товаришів)-курінчиків (курінчиккозак, приписаний до будь-якого Запорозького куреня): кулибками (рід печеного хліба), книшами, кальниками, коржами, крученими калачами, калинниками, калениками (хлібом із калиновими ягодами), крепликами (пиріжками); капусняком, квашеною капустою, копченою кабанятиною, качатиною, курятиною, ковбасами, кров’янкою, коропами, карасиками, камбалою, кефаллю, картопляниками, красноголовцями (вид гриба), кукурудзяною клюскою, квасолевою кванькою (рідкою кашею), кулагою (кашею з борошна), кулішем, квашею, кизиловим кисилем, кухветом (кисіль з бузини), кисляком, квасом, кавунами, кишмишем.
Козаченьки курили кальян.

“КОБЗАР”

“Кобзар” – краща книга козацького Краю.

КИРИЛО КОЖУМ’ЯКА
(КAзань)

Кріпенний, кебетливий (тямущий), кращий княжий кметь (охоронець), кремінь-людина Кирило Кожум’яка, конечне (безвідкладно), коли-будь, користуючись корабелею (корабеля – зогнута шабля), каблями (вила з трьома зубцями), києм, колючоперим кістенем (палицею з причепленою гирею), келепом (зброєю у вигляді молота), канчуком, камінюками, – карколомно (буреподібно), кряжисто (старанно) калатаючи (б’ючи), каменуючи (побиваючи камінням), кремсав, карав, копами клав кліки (зграї): карателів-кровопивців, клятих катів-клятвоприступників, кістлявих косарів-косодіїв, кливакуватих (ікластих) казів (біснуватих), кудлатих кривожерних кочівників, козлоногих криводушних куцаків (чортів), котрі – ке-зна-звідки – кралися крадькома, комонно (кінно), керез (через) кордон Країни, клацаючи кланцями (зубами), кидалися крушити київські керемені (керемень – староук. – укріплення), колошкати (лякати), корити (підкорювати), кривдити киян.

КУЛАЧКИ (Кулачний бій)

 Кремезний кулобієць (кулачник), кудрявий кудрявче Карпо Крутивус – корсунець, козацького кавіду (кавід – рід, коріння); круточолий, кароокий, кметливий козарлюга, камбрат (товариш) керманича, кошового Калнишевського, крякнув (вдарив) круто кулаєм кланцатого (зубастого), кошлатого, космогрудого, купратого (що має великі сідниці) кулачника Керзебея Карамурзея. Кнуроподібний кнюх (вайло) кевкнув (гикнув), кавсікнув (помер).

КРУТИХВІСТ КІНДРАТ КАЛИТА

Кнюхатий (череватий), клишавий, кислопикий, криворотий Кіндрат Калита – кар’єрист-крутихвіст, каналія, крючкотвор, кривогляд, копійчаник (грошолюб), “козирна карта”, “кум королю”, – колотився, колупався, капітально куйовдився коло казенного корита, крав купами казенний капитал, коїв кабіж (шкоду), купляв крадене, копив карбованці, коралі, коштовне каміння, каблучки. Кінець-кінцем, крам крученого користолюбця-Кіндрата конфіску­вали, Калиту корили, кабзували (лаяли), картали, критику­вали, кляли... Казнокрад Крутихвіст клякав (ставав на коліна), клався крижнем (хрестом), колінопреклоненно кландав (благав) касувати (скасувати) каталажницьку кару... “Квит. Каюк. Кінчаю красти!..” – клявся.

КАНЮКА

 Косогорбий, кушратий (волохатий), коростяний, кислоокий, карзубий (без передніх зубів) крекотень Кидик – канюка (побирайко). Кривує-коливає кволий карлюжа Кременчуком.
– Карна-крушина (велика печаль)... – канархає (говорить у ніс), курникаючи (бубонячи), констатує. – Караюся... кепсько... конаю... Коби каланнику (біднякові) копієчку... клінно клянчу... киньте каліці...

КОМЕДІАНТ

Кучеряве, капловухе, коноплясте, кукібне (охайне), коловертке козелецьке (мешканець Козельця) кортеня (карлик) Кузьма Казан колекціонує квіти краснодумства, красномовства: колядки, коломийки, казки, краснопримовки, краснопоговірки, книги класичних комедіянтських компонувань, комічні куплети, курйози, каламбури... Кузьма Казан – казкар, канатоходець, клоун, красномовний конферансьє, кмітливий кумедіант!

КОРОТЕНЬКІ КАЗОЧКИ

 Кричить криком камінець: – Крапка! Казочці кінець!

 Казка-коротуха: кусав кусливу кропиву комар-комаруха.

 Купає курку качечка.
Кінчається казочка.

 Куций кролик, кислий квас.
Казав казку козобас.

КОТИМОКВКА

 Король краб крабині-кралі купив коралі. Колоритна крабиня-краля королю крабу купила кобріолет.

КОЛЯДКА

Коляд, коляд, колядниця,
Колядує котик киці,
Красується, колядує,
Круг красуленьки колує:
– Коляд, коляд, кішечко,
Кароока крихітко!
Казку каже казанок.
Кидай кілька копійок
Купувати кожушок.

Киця, киця круглолиця
Копієчку клала, котику казала:
– Колесо котитиму,
Котика кормитиму
Крученими калачами,
Калениками, коржами,
Курятиною, качатиною,
Копченою кабанятиною,
Карасиками, кулагою,
Книшем, кулішем, ковбасою,
Квашеною капустою!

КОЛИСКОВА

Комарика-комаря
Колисає кошеня.
Колисонька – квітонька.
Колисанчик – крапелька.
– Куняй, куняй, комашечко,
Казатимімо казочку.
Кошеня казатиме
Кирпатеє, кудлатеє…

КВАКУШАЧА КОЛОМИЙКА

Кулимеси, кулимеси, круглая калюжка.
Круг калюжі короводять, кумкають квакушки:

– Кум ку-ку, кум-кума, кі-кі, кі-кі, кума.
Кума куму кики-ма, кума, кі-кі, кума!

КОГУТ КУПЛЕТИСТ

Когут Кузя-Кудкурузя
Ковтає конфети,
Кукуріче карапузам
Комічні куплети.

Аа Бб Вв Гг Ґґ Дд Ее Єє Жж Зз Ии Іі Її Йй Кк Лл Мм
Нн Оо Пп Рр Сс Тт Уу Фф Хх Цц Чч Шш Щщ Ьь Юю Яя

 

"Весела Абетка" - складова великого сайту "Українське життя в Севастополі".
Ідея та наповнення - Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ.