Олександр ВИЖЕНКО

АБЕТКОВІ БАРВИСТІ ВИПОВІДКИ
для дорослих ще й діток,
щоби мовний цвів садок

Х, х

ХОРТИЦЯ

Хлопчаки-хористи, хрестоматійним хоралом, художньо, хороше хвалять Хортицю – Храм хоробрих характерників-запорожців!

ХВИЩА

Хортицька хаща – хитар (межа) хідникам (стежкам). Холоднеча. Ховзкавиця (ожеледиця). Хурделиця хаверяє, хуртовина хурчить… Хмураві хмари хвищею-хляпавкою хльоскають-хлюпотять... “Ха-у-у! Ха-у-у!..”
Харящ (кущ) хабзини (бузини) хилиться, хрустить халуззям. Хвоя – хитю-хитю! – хитається...
Хижаки, харапудливі ховрахи, хом’яки, харсуни (барсуки) – хро-хро-хро!, хра-хра-хра!, хру-хру-хру!, – хоркають, хасаються (жахаються) хляґи (негоди). Хоч-не-хоч – хаміль! хаміль! хаміль! – ховаються хутко.

ХРОНІКА

Хрещатик. Хорома-харчевня.
Хлібосольний хазяїн харчевні, Халимон Харлампійович Хвасько, халасує (частує) холостяків: харківського харізматичного хвилозопа (філософа) Христофора Халяву, херсонського худорлявого хорошуна, хореографа-хвалька Химка Харитоненка, хотинського холеричного хірурга Хвеська Хтокала, хорольського художника-хвастуна Хріма Хвіялку, хупавого (ловкого) хрещеника-херувимчика Харитона Хавдія.
– Хліб-сіль, хлопці-друзяки! – хамкотить (гугнявить) хрипкувато Халимон.
Хлопці-молодці хором:
– Хвала хазяїнові!
Халимон:
– Харчу – хлань (багацько): хлібець, холодець, хрін, харчо, хрящики (вид грибів), хек, хамса, халва, хурма, хвиґа!
– Хм! – хмикнув хвилозоп Халява.
– Хе-хе! – хекнув хірург Хтокало.
Хазяїн:
– Хвилинку, хвилинку! Хмільного... холодненького хересу хочете?
– Хочемо!
– Хіба?!
– Хочемо, хочемо!!..
– Ха-ха!
– Хи-хи!
Хлебеснули (вихилили) хутко.
– Хріновухи (горілка настояна на хріні) хряпнете?
– Хлебнемо! 
– Хух! Хороше... холера!
– Хорошеньке хміль-зілля!
– Хвестуйте (пируйте), хлопці, хвестуйте.
Хлопці хламають (з жадібністю їдять): хрум-хрум!.
Хореограф Химко Харитоненко, хикнувши (ікнувши), хмикнувши, хорохористо:
– Хмілію. Хлеснувати (танцювати) хіть (бажання)! Хто хоч, ходімо!..
– Ходімо хороводом!
– Халядру (циганський танок)!
– Халамейку!
Халяснують (танцюють) хлопці хверцьовито, хвантовито (гоноровито), хаотично... хвіть-хвітькаючи (присвистуючи)...
“Хвіть!” – Хиць (вираз падіння)! Хрьопнувся Хрім Хвіялка.
Хихіт (сміх).
“Хвіть!” – Хиць! Хряпнувся Хвесько Хтокало.
Хихітня (сміх).
Хвесько хакаючи (важко дишачи), храпом (з претензією):
– Химерувати?! Хруні (лайливе: свині)! Хирляки! Хохулі-халабаї! Хунта! Халазією (халазія – шарпанина) халасуватиму (частуватиму). – Хопив хвайду (батіг): хвись! хвись! хвись!.. (удар з розмаху). Хльостко хвицьонув-таки хазяїна.
Хлопці – хода (тікати).
Халимон Хвасько харчить:
– Халепа! Хробачливі халамидники! Харцизяки! Хамовиті хвальки! Хуліганисті халтурники!
Ходором, ходуном ходить харчевня!

ХАПУН

Хтозна-хто, хтозна-звідки, хтозна-де, хтозна-коли, хилком-нишком – хвать! хап! хіп! хоп! хапу-хапу! – хапонув хтозна-що, хтозна-скільки, хвійнув хвистко (швидко) хтозна-куди. Хитромудрий хирхіл (шахрай)! Хапиця! Хапало!

ХОДНЯ
(Хитромовка)

Хромоногий, хирлявенький (миршавенький), худорлявий ходун-ходунай Хандолай хвощається (шалається) ходкою (дорогою): хутір – хурдига (тюрма), хурдига – хутір. Ходун-ходуниця Хартахиця ходить хвостом.
Хитка хода. Химерний хід ходебщиків.

ХИБЧ (вада)
(Хоромовка)

Хан Ходжа – ханжа. Ханиця Ходжиця – ханжиця.

ХОРОМОВКА

Хитрущі хрущі
Хрумають харчі;
Хрум-хрум! – хурма;
Хрум-хрум! – хрящі.

ХВАЛЬКО

Херувимчик хом’як
Хоробрістю хвалиться;
Хмикне-хекне десь хижак –
хаміль! хаміль! – ховається.

ХАМЕЛЕОН

Хамелеон хвостатий
Хвостом хитає хату.
Хихотить хамелеон:
– Хата ходить ходуном!

Аа Бб Вв Гг Ґґ Дд Ее Єє Жж Зз Ии Іі Її Йй Кк Лл Мм
Нн Оо Пп Рр Сс Тт Уу Фф Хх Цц Чч Шш Щщ Ьь Юю Яя