Олександр ВИЖЕНКО

АБЕТКОВІ БАРВИСТІ ВИПОВІДКИ
для дорослих ще й діток,
щоби мовний цвів садок

ЛІТЕРА “Л, л”

ЛЮТИЙ
(Лаконізм)

 Лютий люттю-ледовицею лякає людей.

ЛІТЕПЛИЙ ЛИПЕНЬ

 Любе літечко. Літеплий липень. Лагідна лискавиця (тут – уранішня зо­ря) ласкаво лащить листаті липи, латаття, лепістки лілій… Лелотить (тече, шумить), лощиться (блищить), лискає-лавірує лугом Лапинка (річка). Лівобережжя Лапинки лісисте. Лебеніє (ледь видніється) Лисанка (Лиса гора). Лопотять левадою: лось, лосиха, лосеня…
Листвяними луками літають легкокрилі ластівки, ліскотухи (вивільги), лелеки... Лине лазуррю лунь (білий сокіл).
Лепський (чудовий) ландшафт! Любо-мило лицезріти.

ЛИСТОПАД

Листопад.
Ливні ллють ливцем.
Листобій лушпанить (побиває) лісисті луки, лозняк, листвяний ліс.
Летять листочки, летять…

ЛЮБОМИР ЛОМУС
(Літопис лихоліття)

Лучилося (трапилося) легендарному лубенському лицарю, лучнику Любомиру Ломусу (ломус – силак) лушпанити (побивати) літовище (літнє місце перебування) лютосердих, людиноненависних, ломоватих (величезних), лабатих (з величезними лапищами), лобатих, лупатих, лахмануватих, лайливих лихомовців, лихих лобуряк-людоловів. Ладистий (таланистий) левенець(молодець)-ломикамінь літав лошицею Літавкою, лучив лютопиких людорізів лангою (списом), локшив, лупцював лотрів (розбійників) ломакою...
“Ляп! Лясь! Луп! Лусь! Лулусь!!..”
Ляканим лиховодам, лжеголовим лісомигам-лихотникам, лушпайкам ладу, лишалося, лупаючи лупайками, лепеснути (кинутися навтьоки).
“Лихо! Ломус!..” – лунав лісищем лохний (розпочливий) лемент лихоробів.

ЛАСКАВІ ЛЮБ’ЯТА

Ладний лірник, людяний, ласкословий легінь-любомудр Лесь Лобода лозготав (джеркотів), лив ливцем ляси, лаконічно лепортував (докладав) ловкій любашівській (мешканці Любашівки) листоноші, любанці Любці Лутай:
– Ласкосерда Лагодо! Любісінька Любця! Ластовенятко любе! Любуня! Лілеє! Лебідко! Ланя! Лясочко! Лялечко! Люблю!!! Літаймо лелітками літа любистковими луками! Либонь, ладен літа-літські (з року в рік) лицятися, ладувати, любуватися личком, ланитами, лумочками (ямочками на щоках), леліяти, лащитися, ластитися, лебедіти (співати) ладканки (весільні пісні)!..
Любуня любодателю Лесю лагідно лелетала (наспівувала):
– Люб’язний Лесик! Любосник! Лебедик! Любчин ладонько! Лицяйся, любуйся личком, ланитами, лумочками, лакомим лоньом (лоньо – чималі перса), ладкай (співай весільних пісень), лащись, лелій Любасю!..
Любота. Лад ладом!

ЛЕГА ЛЕЖЕБОК

Ложениця (спальня).
Луцьківчанка-лічея Леся Лантух лаштується лікувати ледаркуватого, лемехуватого (флеґматичного) лаштабая-ледацюгу, лінюха Левка Лопату. Лапузий (широколиций) лисенький лайдак, ледай Лопата, лежачи лоском, лежнем, лігма, леґурно (повільно) лаликає (вимовляючи літеру «Л» замість «Р») лікарці:
– Лесічко, лешко (душечко), легкозрозуміло: ліногузтво – льос (доля) Левка. Лучче лікуй: легкобійних (марнослових) лататуїв (дурнів), легкодумних лицедіїв-лепетнів, лицемілних лесливців-лизоблюдів, легко­важних ласогубів, ланців-лабзюків (бідних канюк), легкодухих ліликів, людинолюбних любливців (що постійно укохуються), лукавих лічозілів (планетників), ломакуватих лиходіїв, лихачів-ловкачів, лунатиків; лозанками (різками), линвою (товстим канатом), ланцюгом лупцюй: лихоманку, лідницю, лякливицю, ломоту... Лише лиши Лопаті лікарняний листок.

ЛАСАЧ

Лукачівський луцак (товстолиций)-лайдак Лаврик Лизогуб – ласощохлист, ласій, лигонувши літр лепетухи, ласий леґадуватися (задовольнятися) ломтиком лимона; лиґати (поглинати) лососину, лівер, лисички, ласних линків, лящів, лопати локшу, лупити ладки, лемішку (страва з борошна), ламанці, ламзати (повільно їсти) лизанку, лизкати (вилизувати) легкотравний липкий липець (липовий мед), лілові (бузкові), лимонно-жовті льодяники… Ласунець!

ЛІЧИЛКА

Лепетливий лепетун,
Ліплячи лебідку,
Ллє ливцем лимонад,
Лепече лічилку:

“Ляси, ложка, лоботряси,
Лящ лящиху лоскотав,
Ліки, ляки, лірик, ляпсус,
Лижі, ласти, лепота!..”

Аа Бб Вв Гг Ґґ Дд Ее Єє Жж Зз Ии Іі Її Йй Кк Лл Мм
Нн Оо Пп Рр Сс Тт Уу Фф Хх Цц Чч Шш Щщ Ьь Юю Яя