Олександр ВИЖЕНКО

АБЕТКОВІ БАРВИСТІ ВИПОВІДКИ
для дорослих ще й діток,
щоби мовний цвів садок

Щ, щ

ЩЕДРУВАННЯ

 Щойно, щедрим-щедрий щурів (щур – юрик, рос. – стриж) щадок (нащадок) щедротному щебетунчику-Щиглику щонайліпше щосили щедрував-щебетав:
– Щедрик- щедрик щедрівочка! Щоб щастя щонайшвидше щупити (тут – тримати), Щигле-щуваче! Ще щоб щезло щомога (по можливості), щодуху, щось, що щипає, щемить, щововкає (видає звуки) щикавкою (гикавкою)! Що-небудь щербате... – щодалі – щобільше, щоправда – щепко (точно): – Щастя-долі щонайкращої: щороку, щозими, щовесни, щоліта, щоосені, щомісяця, щотижня, щоранку, щодня, щовечора, щоночі, щогодини, щохвилини, щосекунди, щомиті!..
Щиросерде щедрюще щебетливе щигленя щурові щильненько:
– Щонайдобріший щасливець, Щуре! Щодо щедрування, щонайперше, щиро, щонайгостинніше щебернуся (відгукнуся) щедрухою (кутею), щами, щавельником (зелений борщ), щираками (вид гриба), щебрушкою (чабер), щучиком (луговиком), щирицею, щербою, щільником!..

ЩИПАВКА

 Щойно щуку щипавка щипнула.
Щука-щупачка щововкнула:
– Щось щемить! Щонайбридкіша Щипавко-щепійко, щезни!..

ЩЕБЕТАЛКА

Аа Бб Вв Гг Ґґ Дд Ее Єє Жж Зз Ии Іі Її Йй Кк Лл Мм
Нн Оо Пп Рр Сс Тт Уу Фф Хх Цц Чч Шш Щщ Ьь Юю Яя