Олександр ВИЖЕНКО

АБЕТКОВІ БАРВИСТІ ВИПОВІДКИ
для дорослих ще й діток,
щоби мовний цвів садок

П, п

ПРЕЧУДОВИЙ ПОЛТАВСЬКИЙ ПЕЙЗАЖ

Прилуцький природознавець, природолюбець, примітливий пригодник, плідний поет, пейзажист, Панько Пізнайко палітком поманжав подорожувати Полтавщиною. Проходячи погожим полуднем повз Псло, п’ючи п’янке пахуще повітря, піснетворець позирав пречудовий пейзаж: полискування плеса, плюскотливе пірнання порохачок (жаб), підкидання підлящиків, плаваючу пірникозу, п’ятьох просвітлих пловців-підлітків, плечисту пловчиху, пароплавчик, паромну переправу, перевізника при паромі, прочан, прибережну припань-піскуваху, правобічний пристін (стрімчастий берег ріки).
Панько перебіг поглядом понавкруги. Пообіч Псла простилався первозданий пишнобарвний простір-предозвілля. Порозцвіталася поросль: променевида папороша, пурпурово-червоні патлашки, перестріч (брат-і-сестра), перстач (гусячі лапки), підліски (лісові фіалки), полин, поросинець, полуцвіт, плакун-трава, приворотень, перекотиполе, проскурняк (калачики)… Поміж порості повзають павлики (равлики), прогулько пострибують прузики, плетуть прозірчасте павутиння павучки, побренькують пчілки, підгризні (хрущі).
Переповень превсякої пишнокрилої птиці: птукачі-припутні (горлички), підсолов’ї (піночки), перістопері посмітюхи (чубаті жайворонки), песемисті погарці (одуди), пищухи, повзики, просянки, плиски (вертигузки), попички (болотяні синички). “Порось-порось-порось!..” Пурхає, перетьохкується пташів’я. “Підпідьом! Підпідьом!” – перегукуються перепели. По-високу полинає плямистий половик (порода яструба).
“Правдешня пречудова помпа, – подумалося проникливому Панькові. – Палкими перебійно-дзвінкими піснями подяки привітаю природу полтавських променисто-пульсуючих піднебесних просторів!”

ПЕЙЗАЖ 1

 Передсвіт.
Перший подих провесни. Постійні падь (опади). Прохолодно. Похмуро. Побігли, побриніли протічки. Поглибшала прудковода Прип’ять. Понавкруги паморока (туман). Прийдеться почекати. Повернуться перелітні птахи, – принесуть прехорошу погоду. Перехмариться. Прогалини проростуть пролісками.

ПЕЙЗАЖ 2

 Південне Поділля підосінь. Підсоння (місце, освітлене сонцем). Пожовкли: поділ, праліс. Починається падолист. Пилом припала простяжна путь-доріженька. Парка повітриця поганяє перекотиполе.

ПЕЙЗАЖ 3

 Первозимки. Похолоднішало. Поле покрила пороша (перший сніг).

ПЕРЕКАЗ ПРО ПРИЛУЦЬКОГО ПОЛКОВНИКА ПАХОМА ПОБИВАНА
(Перипетія)

Почесть покійним праотцям!
Підосінь поблизу Прилук полковник Прилуцького полку Пахом Побиван помітив п’ятьох проклятущих погрішників-посіпак: пиркатого Пекельника, плоскопикого поприщеного Перелесника, п’ятиголового Песиголовця, пелехатого Полубіса, павукоподібного плюгавця Попсуя.
“Пахне порохом, – прогожом подумав прозорливий полководець. – Певне, посміли підступні перевертні-правоненависники простягти пазури, по-сатанинському, по-злодійському, по-звірячому пригнітити, принизити, підневолити пристойних правнуків перунового плем’я; притаємно приперлися прочвари-приплентачі побідити, пообшарпати, посмутити працьовитих прилучан, покревних посестер, побратоньків, подіяти плюндрування Прилукам; помислили пархаті паразити, приголомшивши пристойних простолюдів, посіявши паніку, поваляти паркани, пекельним полум’ям палити падворки, предковічні превисокі палаци, патламити посадища, порозгонити пасовиська, потоптати поля, погромити, пограбувати пановитих, присвоїти прибуток-потребизну плекатарів, пустити під палаш превелебних патріотів, познищувати премудрих праведників-правдолюбців, посиротити підмолодь, полонити премиленних преподобиць, правичок (незайманих дівчат)... Підождіть-но!..” Пахом перехрестився.
Причинні поганці, покручі-посіпаки, пні-перечіпали, помітивши Пахома, пашучи полум’ям презирства, почали погрожувати полковникові покаранням:
– Постривай, Пахоме, піймаємо – прочехвостимо палицею, пошрамуємо, пошпигуємо, посічемо, поколемо, пошматуємо, покалічимо, повісимо потич (униз головою)! Підкорись!..
– Принишкніть паршиві, підбиті псом, пикаті потвори-праволомники! Прикрийте писки, петельгузі подляки! Посміт природи! – поломно покликнув, пристойний потомок предків-полян. – Потуманіли! Побезглузділи! Прогнилі причепи! Повітря поганите! Перестерігаю: покиньте противитися! Пошкодуєте. Подаремне прийшли. Понюшите повітря поразки!.. Підете прахом, попелом!..
– Пристрелю! – пугом прокричав палений Полубіс, підхоплюючи пищаль.
– Пусте! – призирливо проказав Пахом.
Поганець прицілився. “Праск!” – пролунав постріл – похилилася прострелена папаха.
– Пусте!..
“Праск!” – повторне.
– Поранив?!..
Па, па, па! Прохопився патлатий.
Пекельник пошкопиртав палицю. Промазав!
Песиголовець пожбурив палимона. Промахнувся!
Попсуй прянув патик. Прогріх!
Предці (одначе), повносилий, побожний полковник палко помолився, перехрестився, приготувався пручатися противникам.
– Підступайте, прицуцуваті побридкачі! Покропимо паюхою (кров’ю) прю! – повістив. – Почережно (по черзі) пригощатиму підлих пагубників полином, полковницькою пугою, подужу пірчитиму, піжитиму, петитиму, потерзуватиму пришелепкуватих праволомних підляків-пройдисвітів причандалом – побивановим півпудовим позолоченим пірначем, пошибатиму поголовно п’ятипудовою Перуновою палицею! Приборкаю пожадливих погубителів!

 (Пробачайте: погублений пожежею прихваток (уривок) прахтики про Побивана)

...”Пугу-пугу!” – почули паразити поклик-паролю.
Пахом перебіг поглядом плосінь.
Посторонь, побіля переліску, показався пурпуровий прапор Прилуцького полку, потім прапороносець, потім побігущий підполковник, побратим Побивана Потап Підкова. Під Потапом пишногривий половик (кінь світлорудої масті)… позад провідника – порятівна потуга: п’ятдесят піхотинців, п’ятнадцять пушкарів...
Поява приятелів-помагачів підрадила полководця. “Помагай-бі! Поможи, Предобра Покрова! Присноблаженная! Покрий Прилуки пречистим покровом! – подумки посміхнувся Пахом. – Прийшла порова (вчасна) підмога. По-нашому! По-дружньому! По-братньому! По-лицарському! По-українському підратувати (порятувати в біді) побратимів, подавати помічну правицю, повкупі, пліч-о-пліч протидіяти пихатим погубителям!”
– Поважання, пане полковнику! – пролунав полем патетичний погук Підкови.
– Поважання, пане Підково! – покликом привітав підполковника Пахом. Потім поспитав побратима: – Почули пальбу?
– Привело провидіння! – прокричав Потап.
Порух прилуцької піхоти потьмарив, перелякав потвар.
– Притичина! Погибель… – прохрипів, покликнув полоханий Пекельник, посмикуючи плечем.
– Притуга!– подесятерив-прорепетував Перелесник.
– Пух! Прах!..– прокашлявшись, простогнав Песиголовець. – Пращуре песиголовців, – проскиглив, – перенеси перез (через) порятівний Перекопський перешийок! Порта (Оттоманська Порта), пригорни!
Переполохані, приголомшені, поблідлі пакісники-пройдисвіти, подвижимі панікою, посамперед присмиком пометушилися, потому, показавши потилицю, притьма, підплигуючи, побігли простяком, прогульком (то з’являючись, то зникаючи), по підгір’ю, прилугом, полем-кремінням, перез пеньки, переярки, перебалочки.
Преславні причетники переможного побойовища, поплічники (спільники), потужно, повітрицею, прудкольотним променем помкнулися переслідувати посоромлених, попхнених прислужників Пітьми. Пече п’яти підлотним погоня! Пеком пече!..
– Пріч! – притокнув, перевівши подих, Потап Підкова. – Повік-віки пам’ятатимете побиванку, проклятущі!
– Прослава порятівникам Прилук! – просурмив-прокричав Пахом Побиван. – Премилосердний промисел!
“Прослава! Прослава! Прослава!” – поширилося понавкруги.
Перегодом пихаті пагубники, переслідувані поганючі паскудники, просмерділися, покрилися піною, позахекувалися, побезсиліли, попадали, пішли перевертом, перекидки під перевалля. Пресподниця-прірва пойняла проклятущих паразитів. Пропали пропадом. Перевелись препогані.
Підвечір, після передиху, повертом, попахкуючи путилівками (путилівка – різновид люльки), приязні побратими-переможці проспівали прехвальну прадідівську переможну пісню. Присмерком проскакали парадом перед прилуцькими простолюдинами, прогалопували перед прилуцьким полком.

ПОЄДИНОК ПЕРЕБІЙЦІВ
(Притрапка)

Показної постави, підстрижений під покришку поліщук, похапний, проміткий (верткий) перебієць (кулачний бієць), праправнук прирожденного полководця Путяти, Претич Прутивус промігся погіншливо (вдало) пересилити, примусив признати поразку повеликого, пикатого, пиндючливого половецького перебійця Пирчана.

ПРИЛЮБОВНЕ ПОБАЧЕННЯ – ПРИСТРАСТІ ПАЛКІ...
(Премила подія)

Падолист. П’ятниця. Петриківка.
Петриківець-подобень (красень), пригожий, пишноволосий, плечистий, простодушний порядний парубок Павлин Пастернак, покохавши повабну повногруду преподобницю, подоляночку Павлину Пролісок, причепурений, переперезаний позлотистим перезком, попередньо подбавши про подарунки, після полудня приніс прічці (нареченій) повну повницю: пензльований портрет-поличчя Павлини, присвячену первітці (першій коханій) поему, пахущі парфуми, помаду, пудру, плюшеве поросятко, пляху пуншу, патефон, парцелянову посудину – піалу, пурпурову парасольку, плащик, плед, праску, підбиті підківками полуботи, простирадло претонісінького прозористого полотна, перину – пуховеє пір’я, пухову подушку, пав’яче перо, посріблену пришпильку-покрасу, підручник-посібник початківця-планетознавця, п’ятисотку (500 гривень). Привів Павлині первістку (корова з першим телям) Паню. Предорогі подарунки!
Просвітла Павлинка почервоніла, помість (наче) пахнюча полуниця, прелюб’язно посміхнулася, прийнявши предивні подарунки, підбігла побочкатися (привітати поцілунками). Пристойний привід.
– Подякую, предобрий, премилий Павлине, – плавко, пошепки промуркотіла: – Пішли, пригощатиму подаруйчика-полонителя пресолодкою присмакою – пундиками.
Похіпкий парубок, піймавши погляд Павлини, просміхнувся, палом-жаром просяяв:
– Панночко! Павлино-перлино, приязна, привітна, приголублива! – проспівав підбаском. – Присвідчую: пожадана пишна павичка повічно причаклувала павича!
– Правда?
– Правда, пташатко!
– Прекраснодушний потішник!..
Помовчали.
– Пам’ятаєш перше побачення?..
– Пам’ятаю…
Помовчали.
– Поберемося, приладний (вміючий прилащити), принадний принце Павлине? – попитала Павлина.
Путящий парубій почухав потилицю, прокашлявся.
– Післязавтра повінчаємося, по-християнському, принцизно Павлинко! – переконливо прорік. – Певняк! – приповнив.
– Плекатимеш підбічницю (підбічниця – дружина)?
– Плекатиму, перепілочко-винозірочко! – повний палу, пробесідував Пастернак. – Пурхатиму понавколо півонії пташкою! Повсякденно, путенно перейматимусь погодою (згодою), перенасичуватиму Павлиноньку привітними променями – пестощами! Побудую прихаток, піч, припічок, пізніше – пишний палац – Пастернакові пенати. Прикрашу палац позолоченими підвіконнями, посрібленими піддашками. Поставлю пасіку. Пасічникуватиму. По-справжньому, по-панському поладно повсякчасно порядкуватиму. По-господарськи піклуватимуся потребизною, плодоовчівництвом. Полюбовна праця приносить плоди!
Потемки, пощасливлена парочка, повсякчасно посміхаючись, присіла примилятися примастками (солодкими словами), повтішатися полум’яними посолодкими поцілунками, пообніматися.
Попівночі, переповнені палкого поривання, пекучої пристрасті, покохані переступили поріг потішного, погідного поєднання, прилягли поспіль пеститися, пригоженько повнити (виконувати) поведенцію подружнього пов’язу-погаразду, по-райському, приємно пригортатися, прилюблятися, приголублюватися…
Порану проспівали перші півні. Пальці-пелюстки парубка пригорнули просвітлу павичку, погладили плічко.
– Пречудово поворкували, Павлинко-пестійко! – потроїв (тричі прорік).
Павлина повтішно просльозилася.
– Поправді, пречудесно, пестунчику Павлине!.. Палкий приголубливий принадник!..
Піднесення. Повінь почуттів.

ПОРТРЕТИ

ПОРТРЕТ 1

 Позовита (старанна) плекатарка, перепічайка (жінка, що пече хліб), пишногруда полтавка Палажка Панкратівна Петраш, пораненьку поблагословившись, починає приспівуючи повсякденну працю; перетоплює піч, пече паляниці, пшенишники, пшоняники, плескачі, пухтелики, плетеники, пампушки, перепічки. Передобіддям прийдуть по пожиточну (корисну) потраву працелюбні плугатарі, пастухи, пасічники, поштарі, пивовари, підмайстри, повітроплавці, поодинокі перехожі, перволітки-племінники.

ПОРТРЕТ 2

Претовстенні пузані, пажери-подупельники (ласуни), пудофети (важкі на підйом)-полизачі, поїдайла-пухтії полюбляють подостатком пищуватися.
Підхарчиться прожеря повільно, поважно плямкаючи, печеним приперченим поросям, прихлискуючи пшеничне пиво, потихеньку-помаленьку повдовольниться принадою-підпеньками, печеричками під підливою, підкріпиться прижареною перемішкою, погамає печені, пожвакає пельменів, потапців, пожере пизи (страва з кислого гречаного тіста), покуштує путрі, потребить паштету, прикопченої пастерми, присипаної пікантним перцем, петрушкою, приговорить полумисок пелюсток (голубців), потрощить пательню (сковороду) присоленої пряжені (яєшні з цибулею і молоком), панву (сковороду) присканців (оладків), похрумає, прицмокуючи, попряників (медовиків), пирогів, поглине плачинду (листковий пиріг; виріб плескатої форми із прісного тіста із начинкою чи без неї), прохалавкне (з жадібністю проковтне) помідор, попоїсть пахнячок (груш), піддульок, померанців, поласує поспілими порічками, полиже персикового перекип’яченого павидла, прохолодної парухи (рід сметани), потім понуриться, похнюпиться, побрижиться, піде преважко перевальцем, поскаржиться песимістично: “Пхе! Пху!.. Перебір... переборщив, перенаситився... пупка придавив… пузо повнюче... притужно... печія пече пекучо... переймає подих... притупились почуття… помираю... погуба... Повік пектиметься печінка! Пшик!..”
Пізно побиватися, прожре-пустоб’яко! Поганебна покуса-проступок. Пощо протидієш природі? Пожирував – плати. Почекай, подаремне плакатися. Послухайся поради пристойних, премудрих праведників-праотців. Попостися, позавтрьому помалу-малу попустить. Покинь погану призвичайку-примусію – переїдати, перепивати. Пізнай помірність. Підживляйся по-людськи! Прийде пора – поздоровшаєш, помолодієш!..

ПОРТРЕТ 3

Подолянин Панас Плясун – прозорливий підпарубок, пластичний піжон-прилиза, першокласний пантоміміст, примітний пострибун, підбадьорювач, підлюбляє по-чудернацькому попустувати, по-молодецькому похверцювати, по-художницькому постукуючи підківками, пристрибом-підскоком потанцювати польку, падеспань (танок), пассакелью (танок); “падебаск”, “падеграс”, пірует Панасу протанцювати – простіше простого. Потішник!

ПОРТРЕТ 4

Переяславський потішний перебендя-повідач Петрик Покотило-Пересміщенко, – палкий прихильник перевтілення, пародії, прекумедний престідіжитатор, переряджений п’янющим панком, по-блазенському паркотить, площить, просміхається, по-компанійському підохочує послухачів примислювати, пригадувати побрехеньки, по-театральному переказувати пережите!

ПОРТРЕТ 5

Пенькуватий (впертий), пихатий пакосник-партач, пройда-провокатор, пасквілянт-плутократ Павлик Печихвіст притьмом подвигає пустунів, пустух, пробийголів, пробишак, посіпак, плутяг, по-шельмівському плутати, по-хамському постійно приндитися, потайки підкапощувати, противитися, пащекувати, пиндючитися, підбріхувати, пускати поголоски, підводити підступ, підсипати перцю, підносити пацю, по-хуліганськи перти проти правди, подобитися параноїкам-підштрикачам, поглумникам, передражнювачам поважних персон, перекручувачам просвітянських правил, псувачам порядку.
Прикро, Павле! Присяй-Богу, прикро! По-дурному поводишся. Послухайся порад порядківців. Поспіши покаятися привселюдно. Припини підбурювати перевесників (верстваків), під’юджувати памолодь. Покинь припіратися, покинь практику причіпок, поганої поведінки. Пропонуємо: полагодься, примирися, прийми путь праведної поведінки. Потрібен психолог, психоневропатолог – приставимо. Присягаємо: перегнеш палку – піднесемо прегірку пілюлю. Подибаємо плутаника – почастуємо потилишниками, поскромимо, присічем поблуд, провчимо, присилуємо підкоритися. Переумимо – посмирнішаєш!

ПОРТРЕТ 6

Прикадькуватий (низький і товстий) подагрик Пантелеймон Підошва, проява (химерна людина), прохіра (хитрун), пустомудрий партач-писака, підлабузник-підспівувач, педантичний пустопорожній профан, підкований папуга, представник паразитуючих примітивістів-псевдоповідачів, псувач паперу, прагнючий плагіатор, повик почасу (часто) плести плетеники, покрадаємці підцобрювати, привласнювати перли-первотвори письменників: притчі, параболи, п’єси, поеми, повісті, пісні, повір’я.
Пантелеймон – претенціозний помпезний позер, полюбляє привселюдно пафосно поговорити про публіцистику, про пропагандистське призначення письментсва, про продуктивність письменницької праці, про премудрих пророків-псалмописців, позначити, повідомити присутнім: “Підошва – поціновувач парабол Платона, притч Піфагора, полюбитель поезії Петрарки, популяризатор пушкінської поеми “Полтава”…
Парадокс: помісто просміяти плутягу-підтягу, присікти переступ примітивного перодряпа-писарчука, п’яташного письмака-пристосованця, – Пантелеймона поважають, повітають поштиво, прославляють, прозивають парнасцем (мешканцем Парнасу), приборкувачем Пегаса, патріархом праведності – першим після Прокоповича, проречистим промовцем, піфагорійцем, платоніком, пушкінознавцем, прияють підробнику поступно пожиткувати підкраденим. Прям-таки: “Превелика персона!..”

ПОРТРЕТ 7

Піддівочка Параня – плаксива пожахачка; пожахнеться – плаксить, пострахнеться – пстинькає, пужнеться – плаче, перелякається – пускає патьоки.

ПРИДАБАШКА (пригода)

Прикметний, підвусий (хлопець, юнак) проміт-проворяка (бідовий, верткий), помічник підотаманчого, покотющий Покотигорошко, подибавши підласого (підласий – масть; білобрюхий; сам чорний, а живіт або груди білі) Полкана (кентавр; напівлюдина-напівкінь), присогласив прудконогого патланя по-чесному перебігатися (бігати наввипередки).
– Порівняймо плеча (порівняти плеча – позмагатися), Полкане?
– Порівняємо, – погодився Полкан. – Правець (напрям) – пригір!
...Першим пручнувся Полкан. Пручнувся. Послизнувся. Плись (вираз падіння)! Пуцьнувся (впав). Перекицнувся побідаш.
– Притичина (заковика)!..
Поки Полкан підводився, похваткий Покотигорошко порснув полявиною, повіявся падиною (невеличка кругла долина), прочахлим полем, почесав процвітаним продолинком, почухрав поріччям, перханув підгорочкою, плоскогір’ям; помихтів передліссям, погайсав прилуною (галявина серед лісу), птахом перелетів переярок, перебалок, попідтинню, промигтів повз посадище (село). Після півхвилинного пилування, показався піля (біля) пригірка.
Програв Полкан перебіг, програв!

ПОСВАРКА-ПОЧУБЕНЬКА

Простоволоса Параска побештала (вилаяла), пошпетила причепенду Пріську. Погорда Пріська попутрила, просміяла Параску.
– Паць-паць, прислужниця! Плебейка! Плазувала перед пановитими?! Плазувала! Прикрий піддувало, перестаркувата паністара (дупа)! – погорзливо проказала Параска.
– Припини пустопорожнє пащекування, пулькатоока пакінь (стара коняга)! Полисіла підлесниця! Підлабузниця! – призирливо, принизливо проговорила Пріська.
– Прикрий піддувало. Побережися, пиндава (чванлива) пакуша (тут – беззуба)!.. Перекупка! П’яничка! Пообсмикую патли! – Параска покивала пальцем, почала психувати.
– Папугоподібна пустобреха! Підчихвостка! Повисмикую пасма! Пройдусь пазурями по пиці!.. – Пріська почала, перекрикуючи, передражнювати Параску.
– Придуркувата похітлива Пріська! Побабиста (вкрита зморшками) плюга (гидка, некрасива)!
– Пришелепкувата, пообвішувана посмітом, Параска!
– Психічнохвора почварлива паскуда!.. Пацієнтка психушки!
– Пласкогруда потаскана плотолюбка! Перестарка плішива!
– Перезріла печериця! Перше попломбуй пеньки. Потім патякатимеш!
– Постачальниця поганок! Порожньослова пліткарка! Палена пробка!
– Пискля! Пустомолотка! Плетуха! Пила-риба!
– Постоптана постоличко! Поганеньке пальто!
– Приглухувата присоско! Прищувата п’явушнице!
– Полохлива пацючиха! Паралітичка!
– Припадочна подагричка! Почечуя!  
– Придушу!..
– Подарую помордас (ляпас)!
– Проклену – покриєшся піодермічними пухирями, пігментними плямами! Повзатимеш полапцем (навпомацки) по підлозі!
– Прийми проносного – полегшає!..
– Піпетка! Пчху, пчху, пчху!!!..
Після посварки почалася почубенька. Подруги почали парити парка (діяти поспіхом): поторсалися (трясли одна одну за петельки), побилися, поволосилися (смикали одна одну за волосся), поскублися, подряпалися…
Прости-Біг. Пішли поговори. Превелике посміховище.
Правда потім, пізніше, після першої Пречистої, підстаркуваті причепи помирилися, поладналися, позабули пересвари. По-людському, по-щирому, по-товариськи пішли “подруги” попідруч Путивлем: провулком Патріотів, площею Павла Полуботка, парком Перемоги…

ПРОФЕСОР-ІГРОМАН
(Прудкомовка)

 Прокурений професор-парапсихолог прокуреній професорші, покурюючи папіроску, постукуючи пальцями по портсигару, проказав придихово (з придихом): “Прикро, Педоро. Проклятий преферанс! Прожогом програв, просадив: предорогий платиновий перстень, прикрашений перлинами, примірник Прадавньо-Руської Правди, палеографічний паліндром, панегірик, присвячений Прокоповичем Петру першому, патерик Печерських проповідників, п’ятитомник “Пророкування проукраїнських патріотів”, панторимічні паяди паядорів, парадокси панфутуриста Полторацького, параболічні персоніфікації; пропали пропадом: прокорегована п’ятирічна праця по пролограрифмуванню просодій, прецінний персидський перґамент, папірус Пірра, парафраз пасторалі Пінкертона, перука Піросмані… Прокинувшись порану, протверезившись, пригнічено подумав: “Проблема. Програв піп парафію. Програв…” Педора пробесідувала похрипкуватим підбаском: “Простакуватий птерозавр, помпадур-правопорушник; просто-напросто – паразит, підкайданник, предарештант. Приголомшив… Прикро. Передбачую пресурове покарання. Прокле, проклену. Прошу посоромного пана професора переосмислити прецедент. По-доброму, по-хорошому прошу: пиши повинну.”

ПРУДКОМОВКИ

Подеякий полежака посидільникові-побайдикувачеві подеколи, позіхнувши, по-вченому подає приклад потягушної полеженьки.
***
Привабливий павич плавко походжає понавколо прекрасної павички.

ПОГОВІРКА

“Поговірка – пуп’янок, прислів’я – полуничка”.

ПРИСЛІВ’Я

 “Посійте правду – пожнете прихильність Природи”.

ПИСАНКИ

Пречудове пахоля
Писаночки пише.
Пензель пританцьовує,
Пташат підмальовує.

Аа Бб Вв Гг Ґґ Дд Ее Єє Жж Зз Ии Іі Її Йй Кк Лл Мм
Нн Оо Пп Рр Сс Тт Уу Фф Хх Цц Чч Шш Щщ Ьь Юю Яя

 

"Весела Абетка" - складова великого сайту "Українське життя в Севастополі".
Ідея та наповнення - Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ.