Олександр ВИЖЕНКО

АБЕТКОВІ БАРВИСТІ ВИПОВІДКИ
для дорослих ще й діток,
щоби мовний цвів садок

М, м

МЕЖИГІРСЬКИЙ МОНАСТИР

 Мальовниче Межигір’я. Малохмарно. Майська млява (спека). Мається, майорить медоцвітна мурава: малоголовий мак, маргаритка, маренка, маруна, материнка, мати-й-мачуха, маун (валеріана), медяниця, мучниця (ведмеже вушко), мітлиця, меліса, м’ята, молочай, миколайці…
Минавцем (обхідною дорогою) манджають (поспішають) миряни: монастирські мудрослови, місцеві молодцюваті мастаки, молодіж, малеча. Мрійний митець-мандрівець молитвенно милується Межигірським монастирем.

МАВКА
(Можебилиця)

Маньківка. Межилісок. Місячно.
Місцева мавка, майдалаючи (розмахуючи), маніпулюючи манком-манаткою (хусткою), магнетично мимикуючи, моргаючи, мелодійно мигикаючи, манить мисливця Марка Макітру. Метикуватий молодець місто (замість) милуватися манливицею, микуляючи (уникаючи погляду), – май-май-май! – майнув метеликом медобором, мимо мавки, мимо мовчазної могили, малинника, млина, мажі (чумацький віз)… мимо місцевого муру, маєтку маючого (багатого) Мефодія Многогрішного, меланхоліка Михайла Макухи, малодушного Маркіяна Мухи… мимо міднобородого машталіра (конюх), мишастого (сірого) мерина, міттельшнауцера Мачо…
“Мана. Мара. Мегера. Магай-бі!..”

МЕДОВИЙ МІСЯЦЬ

Мергасне (темніє).
Молодий, меткий, миловидий музика, маслословий мешканець Мирго­рода Мартин Мацюра милує молодісіньку милолицю Мирославу Мазай. Милує, мов медом маже, мов майовим маслом мастить. Мирослава, милуючи мазунчика Мацюру, маніжно мружиться, маніриться, мов мальва.
– Муж мій милесенький! Мій молодецький милоданець, милай мальований! – млосно муркотить Мирос­лава.
– Місяцеподібна, мазійко Мирославо! Моя милоданка! мурашко! малинко! – милозвучно мурмоче Мартин. – Музо моїх міркувань!..
“Мельниченко меле муку м’якенько…” Мели-мели, мельниченко, матимеш маленя (дитинча).
Милуються молодята. Мостять мости милощів медового місяця.

МИНУЩИНА

Мужній, могутній, міднолиций, меткий манастирищенський (мешканець міста Монастирище, що на Черкащині) моцак (силак) Мамай, метелицею, мигавкою (блискавкою) метався маслянисто-чорним мохноногим муштаєм (муштай – волохатий кінь) Мироносцем межи мурзатих, мавпоподібних, мертвих морально, музаверів-мародерів, миршавих мракобісів-мурзаків; метко (вправно), міцно матиляючи (розмахуючи) мечем, могутньорукий морскав, маніжив, мотлошив мотлох (набрід) макоцвітних мерзотників. Мусили мерзоствітні мугиряки, мордаті мурмили, медведкуваті мучителі-мистрюки (відлюдники), мимоволі метеллюгати (виляти), маневрувати, метатися, махом (швидко) мчати мокриною множество миль!..
“Майте, монастирищенці, міцний мир!”

МИДЗЯ -МАЦАПУРА

Мачухи. Мурованиця (кам’яний дім) малограмотного, малорозумілого, макулуватого (неповороткого) Мидзі-мокотирі (мокотиря – короткострижений). Мацапура (неповороткий) мало-помалу, машинально мантулить-маламурить (їсть) мерендю (мерендя – зготоване їдення): м’ясце, маслюки, малай (кукурудзяний хліб), масненьку мамалиґу, мачанку, матаржини, млинці, мандрики (ватрушки), маківники, мнишки (варені коржики із сиру з борошном), макорженики, манюсінькі мантулки (солодощі), манюпусінькі медяники, молочно-біле молозиво, малину, молоко.

МОТТО (вислів)

Мавпі мізкувати – мир (світ) марнувати.

МАХОМОВКИ

Меле млин мій муку, мука мельником мелена мілко.
***
Мавританський мавр Маврикій – маріонетка мудрованої марнотратки, марроканки Маври, – майструє мортину, мурує мур, мармурує мінарет.
***
Маркіз Мармиз муштрує мушкетерів. Мушкетери марширують муштерплацем. “Марш-маневр! Марш-маневр!”

МОВОТВОРНІ МІНІАТЮРИ

Мамина мова – моя мелодія-молитва! Милозвучна музика!
***
Маленький Мурчик, мов м’ячик, маячить між мальв.

МАРТИН

Миловидий Мартин
Маламурить мандарин,
Мантулки, марципани,
Маківники, мигдаль…
Мурмоче малоліток:
– Мартинчику – медаль!..

МАВПА-МУДРАГЕЛЯ

Мавпочка Маркіза –
Мудрована мармиза:
Моргає, мімікує,
Мигикає, мізкує,
Мов мошкару муштрує,
Мов мухи маринує!..

Аа Бб Вв Гг Ґґ Дд Ее Єє Жж Зз Ии Іі Її Йй Кк Лл Мм
Нн Оо Пп Рр Сс Тт Уу Фф Хх Цц Чч Шш Щщ Ьь Юю Яя