Ігор КАЛИНЕЦЬ
КНИЖЕЧКА ДЛЯ ДЗВІНКИ
ПІСНІ КАЛИНОВОЇ СОПІЛКИ

ЯРИЛО

Яринко, що у ярім в вінку,
а хто на білому конику?
– А це мій батенько –
Ярило.
Він золотим ключиком
небо відчиняє,
вирій повертає.

РОСЬ

І русин-довговусин,
і коса-русалка
поливали Рось,
аж поки не ви-рос-ла.

КАЛИНА

По дорозі із варяг у греки
спинилося моє ім'я (Ігор)
біля калини.
– Як називаєшся?
– Калина.
– А чия будеш?
– Дніпрова.
– Давай обоє князювати.

ХРЕЩАТИК

– А ти, Дніпре, хрещений?
– Хрещений, князю. – А чим?
– Хрещатим барвінком.
– Так мало хрещений. –
Узяв Дніпро на руки,
поніс до водиці.

ЛИБІДЬ

Звили собі київце,
а Либідь пуху нанесла крізь Золоті Ворота.

ГАЛИЧ

На морі на Дунаї
галка вмивалася.
– Як ти, галко,
моря дісталася?

– А я сіла
на карого коня,
на срібного човна
та й полетіла.

Хочу мому Дністрику
посватати море.

КОРОЛІВНА

У Львові, Львові
три славні королі: а що Лев перший
город возводив,
а що Лев другий
церкви золотив,
а що Лев третій
на свою голівоньку
породив Королівноньку:
хто ж тепер місто
буде боронив?

ЗОЛОТА ОРДА

У Києві
на Золотому тоці
Золоту Орду молотять.
І де ж воно так ізродило,
що нас, молотильників,
на смерть заморило?

БОЯРИ

Ой, у полі темно.
Боярині плачуть: татари!..
А бояри: не бійтеся –
тирляться отари.

У селі димове:
Боярині плачуть: татари!
а бояри: не бійтеся –
се тетерю варять.

По дорозі боярині –
кажуть до них татари:
не чекайте визбавоньки –
у землі бояри.

ПОДОЛЯНКА

Сидить Подолянка
на турецькому морі
на золотій галері.
– Десь Поділля поділося:
чи у морі втопилося,
чи на вежі згоріло –
до землі припало?..

КИТАЙКА

– Китайко, китайко,
нащо козакові очі накрила?
– Хай ще раз подивиться
на черлене літечко,
на вогонь коника,
на червону ружечку,
на красну дівоньку.

ГЕТЬМАНІВНА

Будемо міст мостити
срібними цвяхами –
їде до нас пан гетьман –
величається.
Будемо міст мостити
золотими цвяхами –
їде пані гетьманиха –
пишається.
Будемо міст мостити
рутяним вінком –
їде панна гетьманівна –
соромиться.

ЗМІЙ

Прилетів змій під браму:
– Віддайте мені місто!
– Не дамо – будемо битися!
– Віддайте гетьманівну!
– Не дамо – будемо битися!
– Віддайте своє Русь-ім'я!
– Так бери – з нас не убуде.

МАМАЙ

Помагайбі, Мамаю,
шабля тебе не бере,
куля обминає.
А я знаю таке зілля –
таке зілля-трунок:
воно росте в Україні,
має срібні струни.

КАРМАЛЮК

Намалював Кармалюк
на тюремнім мурі човника
і виплив.
Удруге намалював –
і виплив.

Утретє намалював –
і виплив.

І тільки до трьох раз.

СОПІЛКА

Був я у Калинової Сопілки
за поводиря.
Ото звечора заходимо
до хати,
а там дівчатко:
– Дайте і мені подударити. –
Сопілці дівчатко злюбилося,
то вона й каже:
– Ой, помалу-малу,
Звениславо, грай,
та не вражай мого
серденька вкрай.–
А коли закінчила сумної,
то взялася за боки:
– Заграйте у золоті пальці,
а я стану на листочок:
річка-млинівочка,
вечір-млиночок.

Написано в 1975 р. на Уралі

ПРИМІТКИ

ЯРИЛО – бог Сонця у міфології східних слов'ян. Культ Ярила був поширений у Київській Русі.
РОСЬ – ріка у Вінницькій, Київській і Черкаській областях України, права притока Дніпра.
РУСАЛКА – божество води у східнослов'янській міфології.
РУСЬ – у IX-X століттях так називали державне утворення східних слов'ян Середнього Придніпров'я. До початку XII століття назва території Київської Русі.
РУСИНИ – стара назва українців.
ЛИБІДЬ – Кий, Щек, Хорив і Либідь за переказами були засновниками Києва.
ЗОЛОТІ ВОРОТА – головна брама стародавнього Києва. ЗОЛОТА ОРДА – монголо-татарська феодальна держава, заснована на початку XIII століття ханом Батиєм. Внаслідок нашестя орд Батия на Русі встановилося монголо-татарське іго, яке тривало понад три століття і затримало економічний, політичний і культурний розвиток країни.
ПОДІЛЛЯ – історико-географічна область України між Південним Бугом і Дністром.
ПОДОЛЯНКИ – мешканки Поділля.
ТУРЕЦЬКІ ГАЛЕРИ – дерев'яні веслові військові судна, на яких турки вивозили
полонених з України під час грабіжницьких нападів, що тривали протягом кількох століть.
КИТАЙКА – густа шовкова тканина, яку завозили з Китаю. Червоною китайкою, за козацьким звичаєм, вкривали труну.
МАМАЙ – "Козак Мамай" – традиційна назва української народної картини, на якій зображено козака, що сидить, підібравши ноги по-східному, і грає на бандурі. Ім'я Мамай є символом козака.
КАРМАЛЮК – (Кармелюк) Устим Якимович – український народний герой, керівник боротьби селян Поділля проти кріпацтва в 1-й половині XIX століття.

Найменшим
[ Примовлянки ] [ Небилиці про Котика і Кицю ] [ Різні-прерізні телеляківки ]
[ Маленьке Я є Я ] [ Деякі пісеньки ]

Більшеньким
[ Книжечка для Дзвінки ]
[ Дивосвіт ] [ Пісні Калинової сопілки ] [ Веселка ] [ Вітання на поштівках ]
[ Ігорчик святкує ]
[ Наш календарик ] [ Вірші о. Яна Твардовського ]

[ Забави тістечок ] [ Уся Кася з шоколадки, рукавці лиш із помадки ]