Ігор КАЛИНЕЦЬ
КНИЖЕЧКА ДЛЯ ДЗВІНКИ
ВІТАННЯ НА ПОШТІВКАХ
ВОЯК НА КОНІ
Раз – коника я пас,
два – коник без сідла,
три – бачу прапори,
чотири – їдуть командири,
п'ять – шабельки дзвенять,
шість – в'їхали на міст.
Сім – на коня я сів.
Вісім – прапорець на списі,
дев'ять – у похід ідемо,
десять – аж підківки крешуть.
АНГЕЛ ЗІ СВІЧКАМИ
Ангеле-двокрильцю,
у хмари не крийся,
а світи свічечку –
золоту прозірочку,
щоби нічка у дорозі
не ламала нозі.
Йде нічка полями
та до Роксоляни,
аби Роксоляна
очка затуляла,
тепер іде містом –
чи спить ляля міцно?
А ляля говорить:
– Як темно надворі,
шкода мені нічку,
як зламає ніжку.
Ангеле-двокрильцю,
у хмарі не крийся,
а світи свічечку –
золоту прозірочку,
аби Роксоляна
очка затуляла.
ЛЕВ І ЯГНЯ
– Яка вість, яка вість!
– Та яка?
– Лев ягнятка не їсть!
– Та чому?
– Бо мале і кучеряве,
залишилося без мами,
залишилося і плаче.
Аж тут лев його побачив:
– Хто таке?
– Я ж ягнятко-сиротятко,
без матусі і без татка:
з лісу вийшов сірий вовк –
татка-маму він затовк.
Я лишилося одне –
порятуйте ви мене.–
А лев:
– Зоставайся і рости!
Я злюбив тебе, бо ти
кучеряве і сумне.
ПІСЕНЬКА БЕЗ КІНЦЯ
Дзень і дзінь, дзень і дзінь!
Звідки тут узявся кінь?
І хто їде на коні
у червонім каптані?
І чому там у сідлі
разом звірики малі:
зайчик, котик, левеня —
повсідали на коня?
І куди вони так мчать?
Я питаю — всі мовчать.
І ні слова, нічичирк!
Чистий, чистий, чистий цирк!
Тільки чути: дзінь і дзень —
їдуть-їдуть цілий день.
Тільки дзень і тільки дзінь —
звідки тут узявся кінь?
І хто їде на коні?
І т. д.
НОВОРІЧНА ЛИСТІВКА
Щедрик, щедрик, щедрівонька
там, де наша дівонька.
Де вона вечорить
сходять ярі зорі
з місяцем-обкраєм
там, де вечоряє.
Щедрик, щедрик, щедрівонька
там, де наша дівонька
засвітила свічку
на цілу світличку,
світляна, пречиста
свіччина вітчизна.
Щедрик, щедрик, щедрівонька
там, де Українонька
краєм неозорим:
на дні – дніпрозорі,
обкрай-місяченько,
білозор Шевченко.
СІМЕЙКА
Був собі хлопчик –
Наколінігопчик,
на коліні-на коні –
ма-ми-нім.
Був у нього братик –
Нароверігнатик.
Сам жене, сам жене –
а мене?
Була у нього бабуся –
Похатікручуся.
Треба нашій бабці
роликів до капців.
Був у нього дідусь –
Пішкиобійдусь.
Ходить собі сам –
такий з нього пан.
МЕТЕЛИКИ
Теле-теле-телики –
летіли метелики,
теле-теле-тила –
мальовані крила.
Теле-теле-тіли –
на пелюстці сіли.
Теле-теле-телики –
у м'які фотелики,
теле-теле-толу –
у квітки до столу.
Теле-теле-телики –
хочемо киселику,
киселю-медочку
з квіточки-дзвіночку.
Теле-теле-тули –
ложку ми забули,
ми прийшли у гості
дайте нам по ложці.
Теле-теле-тила –
наче наші крила,
ложки мальованки,
мальовані дзбанки.
Теле-теле-телики –
що то за метелики:
теле-теле-тали –
хоботки сховали,
теле-теле-тіли –
а ложкою їли?
Теле-теле-тили –
як медку попили,
теле-теле-тали
танець закружляли
і взяли до танку
нашу Роксолянку:
пурх-пурх-пурханець
ходи з нами у танець!
А скрипочка грала
Теле-тілі-тала.
ДО ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
Гей, місяцю лютий,
сядь у срібні сани –
треба завернути
в хату Звенислави.
Треба їй привезти
місяця серпочок,
зіроньку на перстень
і ще цілий рочок.
– Їдуть-їдуть в санях
місяченьки-браття:
– Що тобі, кохана?
Можеш вибирати.
Вволим твою волю –
казочку зимову,
сядем кругом столу,
поведем розмову.
НОВОРІЧНА З ВЕДМЕДИКОМ
– Ведмедику, дику, дику,
сиди в лісі тихо-тихо:
маєш хатку –
смокчи лапку.
– Ігорчику, чику, чику,
тобі добре мене вчити,
як я буду лапку ссати,
то ти будеш ласувати:
медок на зубок,
тістечка-їстечка,
маківник-смаківник,
горішки-пустобрішки,
шоколядку за колядку,
андрути-хрускіт-чути,
мандаринки-течуть-слинки,
медівник у-роті-зник,
родзинки для Дзвінки,
конфітуру-замазуру,
крем-мазайло-
з-торта-вилізайло
і цукорки без обгортки,
і цукорки в папірцях...
І так далі без кінця!
– Ведмедику, дику, дику,
поший собі півторбинки,
ходи до нас на ялинку:
я тобі гостинців
дам по половинці.
Найменшим
[ Примовлянки ] [ Небилиці про Котика і Кицю ] [ Різні-прерізні телеляківки ]
[ Маленьке Я є Я ]
[ Деякі пісеньки ]
Більшеньким
[ Книжечка для Дзвінки ]
[ Дивосвіт ] [ Пісні Калинової сопілки ] [ Веселка ]
[ Вітання на поштівках ]
[ Ігорчик святкує ]
[ Наш календарик ] [ Вірші о. Яна Твардовського ]
[ Забави тістечок ] [ Уся Кася з шоколадки, рукавці лиш із помадки ]