ПАХНЕ ХАТА ПАСКАМИ...

Майже по всій Україні Великодній хліб називають "паска", у деяких регіонах побутують такі назви: "баби", "колачі" і "золоті баби". Паски мають різні розміри і форму. Вони с круглі, прямокутні, овальні, шестигранні. Давніше випікали паски її печах, — у глиняних пасківниках, "бабинцях", кухликах та металевих формах-"бляхах".

Випікають паски з найкращих сортів пшеничного борошна. До тіста додають масло, олію, молоко, яйця, цукор, різні спеції (гвоздику, імбир). Кожна господиня випікає паску по-своєму. З покоління в покоління сотні років передаються секрети приготування паски. При випіканні її використовують переважно однакові продукти, але в різних пропорціях, кожна господиня має свій спосіб приготування, що робить їх неповторними.

Перед тим, як випікати паску, господиня білила й прибирала хату. Сама вона чистенько вбиралася, одягала білу сорочку. З чистими і світлими думками, з веселим настроєм замішувала паску. Спекти добру паску вважалося найважливішою подією па Великдень, бо з того, якою вона спечеться, судили про долю всієї сім'ї. Тому цього дня господиня хвилюється і особливо дотримується всіх приписів:

• бажано, щоб коли печеться паска, нікого не було в хаті, аби паску не обговорювали (Полтавщина);
• нічого в цей день не можна позичати (Львівщина);
• не можна бути па печі, щоб не була паска горбата (Хмельниччина);
• садовлять паску в піч із молитвою, з примовлянням "Христос Воскрeс", те саме роблять і витягуючи її з печі (Покуття, Снятинщина);
• садовлячи паску, приказують: "Паска в піч, а таргани, цвіркуни та мокриці — геть із хати" (Київщина);
• як була дівчина в хаті, то бажали: "Щоби була файна, як на Великдень паска" (Гуцульщина);
• а діти щоб росли пишні та здорові, як паска (Закарпаття).

Рідні в цей день не повніші сваритись і гніватись між собою. З випіканням паски господиня пов'язувала долю свою та родини. За її зовнішнім виглядом визначали майбутнє: Якщо паска збоку трошки надтрісне — на добро і багатство; зверху трісне — чекай протягом року біди; западеться — хвороба і» цьому році, а може й смерть.

Великодню паску печуть у четвер і суботу, і майже ніколи у п'ятницю, бо "Великодня П'ятниця більше свято як Великдень" (Львівщина).

Паски гарно прикрашали пасковим хрестом, кісками, сонечками, голубами, ружкамп... Для дідусів і бабусь виробляли Великодній хрест, на пасці батька — дубовий лист із косицямн, для матері — ружки з барвінком, для дівчат —голубочків у парі, "косиці". Дівчата стараються з цієї паски з'їсти "косиці" — квіточки, щоб квітнути і розвиватись як зіллячко навесні. Для дітей поверх паски роблять квадратні та напівовальні кліточки, а в них "ружі". їх роблять з посіченого валочка, згорненого у коло. По краях паски ставлять "обруч". Крім прикрашання тістом, верх паски оздоблювати збитими білками з цукром, кольоровим пшоном, маком. У кожнім регіоні паски прикрашати по-різному.

Як тільки паску освячували, всі поспішали додому, щоб скоріше поснідати, бо постували всю п'ятницю і суботу. Вірили, чим швидше прийдуть додому, тим "краще буде йти господарство", "скоріш робитиметься робота".

За столом, після молитви, господар відрізав од великої паски шмат і ділив між рідними. Краяли лише посвяченим ножем. Відрізати три цілушки, які потім ставили у насіння пшениці, жита, льону, — щоб гарно росли, щоб зерно було повним і "мушка не чіплялася". Крихти з паски висівали під хатою, щоб там виросло пахуче зіллячко — маруна.

І нині паски на Україні — найбільш знаний і вживаний обрядовий український хліб, що є справжнім витвором мистецтва. Ми повніші зберігати традиції, пов'язані з випіканням пасок: мати хай передає свій рецепт паски доні, бабуся — внучці.

Зичимо всім миру, любові, достатку, радісних Великодніх свят і смачної паски!

[ Рецепти різдвяної кухні ] [ ЗАСТЕЛЯЙТЕ СТОЛИ, ТА ВСЕ СКАТЕРКАМИ! ] [ Українська традиція різдвяної вечері ] [ 12 страв на Святий Вечір ] [ СИМВОЛИ СТРАВ СВЯТВЕЧІРНЬОГО СТОЛУ ] [ В дні посту ] [ ПАХНЕ ХАТА ПАСКАМИ... ] [ Рецепти пасок від Дарії ЦВЕК ]

[ Ніна Мацебула ГАЛУШКОВА ІСТОРІЯ ] [ ВАРИСЬ, ВАРИСЬ, БОРЩИКУ! Традиції української кухні в поєднанні з українським фольклором ] [ РЕКОРДИ І НЕЗВИЧАЙНІ ФАКТИ ЗІ СВІТУ ВАРЕНИКІВ ] [ Надя НАМУРЕН СМАЧНІ УКРАЇНСЬКІ ВАРЕНИКИ ] [ ЕНИКИ-БЕНИКИ ЇЛИ ВАРЕНИКИ ] [ ВАРІМО КАШУ, РОДИНО! ]

"Весела Абетка" - складова великого сайту "Українське життя в Севастополі".
Ідея та наповнення - Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ.